Years ago, there were many things that women didn't do. But that didn't stop Nellie Bly. She even ventured to try things no one, not even men, didn't do at her time.

                                       NELLIE BLY

                                                                                                                                               after Jeanette Cook

               For many years most women worked only at home. Their job was to cook food and clean house and take care of children. But in the late 1800s, a few women started looking for work outside the home. This made many people angry.

               One day a Pittsburgh news­paper had a 'story that said that a woman should work only at home. Many people who read it wrote letters to the editor. Most of them agreed with the story.

               But one well-written letter did not agree. It said that because America did not use the minds of its women, it was not as strong as it could be. The name at the end of the letter was E. Cochrane.

             The editor thought the letter was very good. In a newspaper story, he asked E. Cochrane to come and talk to him about a job. To his surprise, it was not a man, but a young woman, who came to see him. She said that her name was E. Cochrane ... Elizabeth Cochrane.

            Elizabeth needed a job. She had to make a living for herself and her mother. Her family thought that she would be a nurse or a teacher. But Elizabeth wanted to be a reporter.

           At first the editor was against the idea. He tried to say "no" to Elizabeth. But after he heard her ideas for stories, he said that he would give her a chance.

           Elizabeth began to write exciting stories. On each story she put the name Nellie Bly. This name soon became hers.

           Women reporters for other newspapers wrote stories about flowers and dresses. But not Nellie. She wanted to help poor people. She sometimes went to dangerous places to get the stories she wanted.

          At first many readers were upset. They said it was a man's job to write about poor people who had no homes. In the 1800s factories were not safe. When Nellie wrote that factories were dangerous places to work, the owners of the factories became angry. At last she left Pittsburgh and began to look for a job as a reporter in New York City.

          Many people in New York City heard of the woman reporter from Pittsburgh, but only one person wanted to give her a job. Joseph Pulitzer was happy to put Nellie to work on his newspaper, the World.

           To get her stories, Nellie sometimes pretended to be someone else. She lived with poor people, worked in factories, and even had herself put in jail. This is why readers could believe the things she said in her stories.

         Although Nellie wrote many stories that helped people, she became best known for her trip around the world. She read Jules Verne's Around the World in Eighty Days, a make-believe story about a man's eighty-day trip around the world.

            Going around the world in only eighty days sounded impossible, but Nellie thought that it could be done. Joseph Pulitzer agreed with her. He gave her money for the trip.

           On November 14, 1889, at 9:40 a.m., Nellie left New Jersey on a steamship. The steamship sailed across the Atlantic Ocean and landed on the south shore of England.

           From England, Nellie sailed to France. Jules Verne came to greet her and wish her luck. Then she went by train to Italy.

           Nellie boarded another steamship to travel across the Mediterranean Sea, the Suez Canal, and the Red Sea. Then she went across the Indian Ocean and on to China and Japan.

          All along the way she sent back stories about her trip. These stories were used in the World. Soon many people learned of Nellie's race against time. Each day they looked in the World for a story by Nellie. Would Nellie make it?

           In Japan, Nellie boarded a steamship to cross the Pacific Ocean. When the ship landed in San Francisco, thousands of people were there to greet Nellie. She was filled with joy.

         Then Nellie crossed the United States by train. Each time the train stopped, hundreds of people were there meet her. They wanted to see Nellie to believe her exciting stories about the trip.

         On January 26, 1890, at 3:15 p.m., Nellie was back in New Jersey. She went around the world faster than any other person. It took her seventy-two days, six hours, and eleven minutes.

        And it all started with Elizabeth Cochrane's letter to an editor.

Роки тому, було багато речей, які жінки не робили. Але це не зупиняло Нелли Блай. Вона навіть ризикувала пробуючи робити речі, які ніхто, навіть чоловіки не робили в її час.

                                       НЕЛЛІ БЛАЙ

                                                                                                                                       Автор Дженет Кук

              Багато років більшість жінок працювала тільки вдома. Їх працею було готувати їжу, прибирати дім та доглядати за дітьми. Але в кінці 1800-их, декілька жінок почали шукати працю за межами дома. Це розсердило багато людей.

               Одного дня Підзбурська газета мала розповідь, в якій казалось, що жінка повинна працювати тільки вдома. Багато людей, які прочитали це, написали листи редактору. Більшість з них погодились з розповіддю.

               Але в одному добре написаному листі була не згода. В ньому говорилось, що Америка не використовує розум своїх жінок, так як могла би використовувати. В кінці листа було ім’я Є. Кохрейн.

             Редактор подумав, що лист був дуже добрим. В газетній розповіді він попросив Є.Кохрен прийти та розповісти про роботу. К його здивуванню, це був не чоловік, а юна жінка, яка прийшла, щоб побачити його. Вона сказала, що її ім’я Є. Кохрейн ... Елізабет Кохрейн.

            Елізабет була потрібна робота. Вона мала заробляти на прожиття для себе та своєї матері. Її родина думала, що вона буде медсестрою та вчителем. Але Елізабет хотіла бути репортером.

           Спочатку редактор був проти ідеї. Він намагався сказати «ні» Елізабет. Але потім він почув її ідеї для історій, та сказав, що він дасть їй шанс.

           Елізабет почала писати хвилюючі розповіді. Під кожною розповіддю вона підписувалась як Нелли Блай. Це пізніше стало її ім’я.

           Жінки-репортери з інших газет написали розповідь про квіти та сукні. Але не Нелли. Вона хотіла допомогти бідним людям. Вона іноді ходила до небезпечних місць, щоб отримати розповіді, які вона хотіла.

          Спочатку багато читачів були засмучені. Вони казали, що це чоловіча робота писати про бідних людей, які не мають домівок. В 1800-их фабрики не були безпечними. Коли Нелли написала, що фабрики - небезпечні місця, щоб працювати, власники фабрик розсердились. Нарешті вона залишила Пітсбург та почала шукати роботу репортера в Нью-Йорці.

          Багато людей в Нью-Йорці чули про жінку-репортера з Пітсбурга, але тільки одна людина захотіла дати їй роботу. Джозеф Палітцер був щасливим запросити Неллі на роботу в його газету - «Світ».

           Щоб отримати свої розповіді, іноді Неллі удавала з себе когось іншого. Вона жила з бідними людьми, працювала на фабриках, та навіть власноруч сіла до в’язниці. Ось чому читачі могли б повірити речам, про які вона розповідала в своїх історіях.

          Хоч Неллі написала багато історій, які допомогли людям, вона стала самою відомою за Ії подорож навколо світа. Вона прочитала «Навколо світу за 80 днів» написану Жюль Верном,вигадану історію про 80-денну подорож чоловіка навколо світу.

            Об’їхати навколо світу за 80 днів здавалось неможливим, але Неллі думала, що це можливо зробити. Джозеф Палитзер погодився з нею. Він дав їй гроші для поїздки.

           14 листопада 1889р в 9:40 ранку, Неллі залишила оставила Нью-Джерсі на пароплаві. Пароплав переплив Атлантичний океан та дістався південного берега Англії.

           З Англії Неллі приплила до Франції.  Жюль Верн прибув привітати її та побажати успіху. Потім вона поїхала поїздом до Італії.

           Неллі зійшла на борт іншого пароплаву, щоб подорожуючи пересікти Середземне море, Суецький канал, та Червоне море. Потім вона пересікла Індійський океан, дісталася Китаю та Японії.

          На протязі всього шляху вона відсилала розповіді про її подорож. Ці розповіді були використані в «Світі». Пізніше багато людей дізналось про перегони Неллі з часом. Кожного дня вони дивились в «Світ» на історії Неллі. Чи зробить це Неллі?

           В Японії Неллі зійшла на борт пароплаву, щоб пересікти Тихий океан. Коли судно дісталось Сан Франциско, там було тисячі людей, які вітали Неллі. Вона була сповнена щастя.

         Потім Неллі пересікла Об’єднані Штати потягом. Кожного разу, коли поїзд зупинявся, сотні людей зустрічали її. Вони хотіли бачити Неллі, щоб вірити її хвилюючим розповідям про подорож.

         26 січня 1890р., в 15:15, Неллі повернулась до Нью-Джерсі. Вона об’їхала навколо світу швидше ніж будь-яка інша людина. Їй знадобилось 72 дні, 6 годин, та 11 хвилин.

        І це все почалось з Листа Елізабет Кохрейн до редактора.