ДОГОВІРНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТА ПАРТНЕРСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ - Экономика предприятия - Каталог для студента - Каталог статей - Школьный и студенчиский сайт
Понедельник, 05.12.2016, 22:37
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Экономика предприятия

ДОГОВІРНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТА ПАРТНЕРСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ

Договір (контракт, угода) – форма документального закріплення партнерських зв’язків (предмета договору, взаємних прав та обов’язків, наслідків порушення домовленостей). Він опосередковує взаємини в процесі праці, виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.

У всіх сферах господарювання на ринкових засадах застосовуються два види договорів: установчий та підприємницький. Установчий договір є письмовим документом, що засвідчує волевиявлення фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї. Підприємницький договір відображає згоду сторін (партнерів) стосовно безпосереднього здійснення вибраної підприємницької (бізнесової) діяльності в певній організаційно-правовій формі.

Переважну більшість документально оформлених взаємовідносин у підприємництві становлять договори щодо внутрішньогосподарської та зовнішньоекономічної діяльності. Решта господарських чи інших взаємин оформляється у вигляді договорів (контрактів, угод) щодо підрядних послуг, трудових відносин, страхування, розрахунків і кредитування.

Будь-який договір складається з преамбули (вступу до договору), основної і заключної частин. Преамбула має містити: чітку назву договору; місце і час (дату) укладення договору; зазначення факту укладення договору згідно з умовами, викладеними в його тексті; юридичну назву сторін договору.

Основна частина договору неодмінно охоплює специфічні (характерні для конкретної угоди) і загальні умови. До специфічних умов договору належать: 1) предмет договору (можливо кількість товару); 2) якість товару; 3) ціна товару (знижки або націнки); 4) умови поставки; 5) форма оплати; 6) термін поставки; 7) маркування, упаковка, тара; 8) порядок здавання-приймання товару; 9) відповідальність сторін; 10) додаткові застереження, якщо такі є. Загальні умови включаються до всіх договорів незалежно від їхньої специфіки. такими умовами є арбітражні приписи (застереження) і перелік форс-мажорних обставин, з настанням яких виконання договірних зобов’язань припиняється на час їхньої дії.

Обов’язкові атрибути заключної частини договору: необхідні додатки (ескізи, зразки товару); юридичні адреси сторін; підписи вповноважених сторонами осіб.

Взаємини між підприємцями, які оформлені договірними відносинами, характеризують партнерські зв’язки (співробітництво).

Основні форми співробітництва

1.     Виробництво:

        виробнича кооперація;

        проектне фінансування;

        управління за контрактом;

        підрядне виробництво;

        спільне підприємство.

2.     Товарообмін:

        бартерні операції;

        зустрічна поставка;

        комерційна тріангуляція – до бартерних операцій залучається ще й третій партнер (чи більше), якщо цього потребує пошук необхідного продукту.

1.     Торгівля:

        звичайні угоди;

        форвардні угоди – взаємовідносини потребують термінової практичної реалізації;

        угоди про передачу інформації у вигляді "ноу-хау”;

        угоди про встановлення прямих зв’язків;

        угоди про експорт (реекспорт) / імпорт товарів.

2.     Фінансові відносини:

        факторинг;

        комерційний трансферт – взаємне придбання партнерами капіталу в національній валюті у визначених розмірах за договірною ціною з наступним її зарахуванням на рахунок покупця в національному банку країни-продавця.

Категория: Экономика предприятия | Добавил: eklion (12.02.2010)
Просмотров: 1217
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1330
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтов - uCoz