Вторник, 19.09.2017, 20:41
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Экономика предприятия

МІЖНАРОДНА ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Міжнародна підприємницька діяльність – це діяльність, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу взаємокорисну співпрацю суб’єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів).

Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність” суб’єктами міжнародної підприємницької діяльності є:

1.     фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають діє- і правоздатність;

2.     юридичні особи, що зареєстровані в Україні та постійно перебувають на її території;

3.     структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності іноземних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);

4.     спільні підприємства, що мають постійне місцезнаходження в Україні.

Теорія і практика міжнародного бізнесу передбачають певні рівні та форми інтернаціоналізації різних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

До найнижчої за рівнем інтернаціоналізації форми підприємницької діяльності належить виконання окремих зовнішньоекономічних операцій – експортно-імпортних, лізингових, посередницьких, а також надання консультаційних і маркетингових послуг.

Друга форма характеризується невисоким рівнем інтернаціоналізації і охоплює науково-технічну, виробничу та сервісну кооперацію.

Відносно високий рівень інтернаціоналізації суб’єктів господарювання репрезентує спільне підприємництво, що здійснюється через створення і функціонування спільних підприємств, ліцензування та управління за контрактом.

Найвищим рівнем інтернаціоналізації суб’єктів господарювання є комплекси територіально-виробничих і багатосторонніх економічних зв’язків.

Реалізація на практиці окремих форм міжнародної підприємницької діяльності досягається двома способами: перший – без створення нової юридичної особи; другий – із заснуванням нового спільного підприємства чи зарубіжної філії (представництва).

Міжнародне спільне підприємство – це організаційно-правова форма поєднання зусиль різнонаціональних партнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції чи надання послуг, торгівлі, використання доходів, розподілу підприємницьких ризиків тощо.

Мотивація формування і функціонування міжнародних спільних товариств як форми реалізації стратегії виходу на внутрішній та зовнішній ринки обумовлюється: 1) зниженням підприємницького ризику; 2) розвитком підприємницького потенціалу конкретного суб’єкта господарювання; 3) можливістю активізації маркетингу та започаткування нових каналів збуту товарів, можливістю проникнути на новий територіальний сегмент вітчизняного і світового ринків. Мотивація партнерів базується на узгодженні їхніх виробничо-економічних, маркетингових, екологічних та іміджевих інтересів.

Попередні переговори щодо створення міжнародного спільного товариства, як правило, завершуються підписанням партнерами протоколу про наміри. Домовленість партнерів обов’язково деталізується в процесі складання техніко-економічного обґрунтування.

Основним установчим документом для створення спільного товариства служить його статут, що має визначати: предмет і цілі діяльності, місцезнаходження, склад засновників; розмір статутного фонду і часток партнерів у ньому, порядок його формування; склад і компетенцію органів управління, порядок прийняття рішень; процедуру припинення діяльності.

Після завершення переговорів і підписання установчих документів здійснюється реєстрація спільного підприємства у відповідному органі загальнодержавного управління.

Регулювання міжнародної підприємницької діяльності здійснюється державними органами законодавчої та виконавчої влади. Процес інтернаціоналізації підприємств і країн відбувається за участю різних міжнародних організацій.

Функції основних міжнародних організацій фінансово-економічного спрямування:

       Банк міжнародних розрахунків (БМР) – сприяння співпраці центральних банків країн світу і здійснення міжнародних фінансових операцій;

       Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – надання позик і кредитів країнам-членам ООН;

       Міжнародний валютний фонд (МВФ) – сприяння розвитку міжнародної торгівлі й валютних операцій;

       Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – філія МБРР для інвестування приватного сектора економіки;

       Рада ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) – сприяння всебічному розвитку виробничої сфери країн-членів ООН;

       Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – філія МБРР з обслуговування країн Європи.

Регулювання міжнародної підприємницької діяльності здійснюється на трьох рівнях: національному, міжнародному, наднаціональному.

Терміни: підприємництво; франчайзинг; брокер; комісіонер; консигнант; дилер; дистриб’ютор; опціон; договір; оферта; комерційна тріангуляція; комерційний трансферт; міжнародне спільне підприємство.

Категория: Экономика предприятия | Добавил: eklion (12.02.2010)
Просмотров: 7697
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1428
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтов - uCoz