Суббота, 21.10.2017, 03:09
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Финансы

Бюджетна система держави. Бюджетна система і бюджетний устрій України

Бюджетна система – це застосована на економічних засадах, врегульованих правовими нормами, сукупність видів бюджетів, які існують на території держави.

Кожна держава має свою бюджетну систему і встановлює принципи її побудови з тим, щоб власний бюджет мала сама держава, її частини (якщо це федерація) і всі адміністративно-територіальні одиниці, тобто бюджетний устрій в державі визначається формою державного устрою і включає в себе організацію бюджетної системи, принципи її побудови, повноваження законодавчих та виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Бюджетна система і бюджетний устрій України. Бюджетний устрій залежить від державного устрою і адміністративно–територіального поділу. Україна - унітарна держава, в якій, відповідно до статті 7 Конституції, визнається і гарантується місцеве самоврядування, функціонування якого без власних бюджетів неможливе. В зв’язку з цим бюджетна система України складається з двох рівнів:

-         Державного бюджету та республіканського бюджету Автономної Республіки Крим;

-         місцевих бюджетів – обласні, міські, районні, районні в містах, сільські  та селищні.

У державах з федеральною формою устрою існує трирівнева бюджетна система:

-         федеральний бюджет;

-         бюджети суб’єктів федерації (наприклад, у Російській Федерації – республіканські бюджети республік у її складі, крайові, обласні бюджети областей, міські бюджети міст Москви та Санкт-Петербургу, обласні бюджети автономних областей, окружні бюджети автономних областей);

-         місцеві бюджети – районні бюджети районів, міські бюджети, районні бюджети в містах, бюджети селищ і сіл.

В основі бюджетного устрою і побудови бюджетної системи лежить адміністративно-територіальний поділ тієї чи іншої країни.

Після проголошення незалежності країни 24 серпня 1991 року Україна змінила принцип  побудови Державного бюджету. В часи входження України в Союз РСР державний бюджет України об’єднував в собі республіканський бюджет, бюджети областей та міст Києва та Севастополя, тобто становив сукупність усіх бюджетів.

Зараз сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним (консолідованим) бюджетом України.

Зведений бюджет використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Зведеними (консолідованими) бюджетами України є: Державний бюджет, бюджет Автономної Республіки Крим; бюджети областей; бюджети районів; бюджети міст, які мають районний поділ. Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування. Хоча в бюджеті Автономної Республіки Крим є республіканські і місцеві бюджети, це не робить бюджетну систему України трирівневою, оскільки стаття 134 Конституції України встановила, що Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. У статті 137 Конституції, де закріплені питання, які нормативно регулює Автономна Республіка Крим, бюджетно–фінансових питань немає.

За порядком та умовами зарахування доходів у бюджети вони діляться на закріплені та регулюючі.

Закріплені – це доходи, які постійно діючими законодавчими актами віднесені до прибуткової частини певного рівня бюджетної системи повністю у розмірі територіального надходження або у твердо фіксованому розмірі (нормативі), що встановлюється на довгий строк.

Регулюючі доходи – це доходи, надходження яких до нижчих бюджетів визначається щорічно Верховною Радою України або представницьким органом місцевого самоврядування вищого рівня при затвердженні своїх актів про бюджет.

В Україні діє принцип обмеженої автономності в побудові бюджетної системи. (При повній автономності здійснюється чіткий розподіл доходів і видатків між бюджетами. Вищий бюджет не може ні прямо, ні побічно (адміністративно) впливати на нижчий. При обмеженій автономності зберігається адміністративне втручання вищестоящих рівнів).

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети, з яких фінансуються витрати, пов’язані з їх функціонуванням та органів виконавчої влади. Бюджети вищого рівня об’єднуються з нижчими певної території з метою аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Складові частини бюджетної системи України тісно пов’язані між собою, хоча не становлять єдиного бюджету, а об’єднуються у зведений бюджет. Втручання вищестоящих рівнів здійснюється за допомогою встановлення відсотків нарахувань від доходів, надходження яких до нижчих бюджетів визначається Верховною Радою України або представницьким органом місцевого самоврядування вищого рівня при затвердженні своїх актів про бюджет. Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим і вищестоящі місцеві бюджети – обласні й міські Києва та Севастополя одержують допомогу за рахунок відрахувань територіальних надходжень від загальнодержавних податків, зборів, за нормативами, затвердженими Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет  на відповідний рік.

Крім відсоткових відрахувань від територіальних надходжень, як основного методу бюджетного регулювання, що застосовується в усіх, майже без винятку, країнах світу, в Україні застосовуються методи дотацій, субвенцій і субсидій.

Бюджетна дотація – це виділена безповоротно тверда сума з вищої ланки бюджетної системи для збалансування нижчого бюджету у випадках перевищення видатків над прибутками. Такий метод широко застосовувався в Радянському Союзі.

Субвенція – метод, що широко використовується зараз в Україні. Вона видається нижчому бюджету з чітко зумовленим цільовим призначенням, як допомога на програми та заходи соціального розвитку. Кошти у вигляді субвенції додаються як часткова допомога до фінансових ресурсів, які виділяються з бюджету на певні цілі. Регіональний або місцевий орган самоврядування не має права використовувати ці кошти на інші цілі, також вид грошової допомоги, але це частково цільова допомога. Нецільове використання субвенційних коштів тягне за собою обов’язок їх повернути.

Субсидія – це також цільове виділення коштів у місцеві бюджети з метою їх збалансування. Нецільове використання може призвести до вимоги повернення їх у той бюджет, з якого вони були виділені.

Категория: Финансы | Добавил: eklion (10.01.2010)
Просмотров: 1595
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1439
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтов - uCoz