Класифікація державних позик - Финансы - Каталог для студента - Каталог статей - Школьный и студенчиский сайт
Воскресенье, 04.12.2016, 05:50
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Финансы

Класифікація державних позик

Державні позики є добровільними і зміна умов випущеної в обіг позики не допускається.

Державні позики класифікуються у відповідності з такими ознаками:

1) за елементами - позики, розміщені центральними і територіальними органами управління;

2) в залежності від місця розміщення - внутрішні і зовнішні позики;

3) в залежності від обігу на ринку - ринкові і позаринкові позики.

Ринкові позики вільно продаються і купуються. Вони є основними при фінансуванні бюджетного дефіциту. Позаринкові - не можуть вільно змінювати своїх власників. Вони не підлягають обігові на ринку цінних паперів. Випускаються державою, щоб залучити певних інвесторів. Так, на Заході позаринкові державні облігації випускаються для мобілізації коштів недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, дрібних інвесторів.

4) в залежності від терміну залучення коштів - короткострокові (із терміном погашення до 1 року), середньострокові (від 1 до 5 років), довгострокові (від 5 років і вище).

Короткострокові позики використовуються для фінансування тимчасових розривів у надходженні доходів і здійсненні витрат. Звичайно з цією метою  випускаються векселя. Центральний уряд випускає казначейські векселя, місцеві органи влади - муніципальні. Залучення коштів на більш тривалий період звичайно здійснюється за допомогою облігацій;

5) в залежності від забезпечення боргових зобов'язань - заставні і беззаставні. Заставні облігації забезпечуються конкретною заставою, наприклад, визначеним майном. Такі облігації найчастіше випускаються місцевими органами влади. Беззаставні не забезпечуються нічим конкретно: забезпеченням служить усе майно держави або муніципалітету. Центральні органи управління звичайно випускають беззаставні облігації. Їх надійність винятково висока і тому інвестори не потребують ніяких додаткових гарантій.

6) за характером виплачуваного доходу - боргові зобов'язання виграшні, процентні, із нульовим купоном. Виплата доходу за виграшними облігаціями здійснюється на основі лотереї. Ці облігації не користуються  великим попитом. Інвестори прагнуть одержати стабільний доход, а не покладатися на волю випадку. Ті, які  хочуть одержати виграш, віддають перевагу купівлі облігацій, доход за якими виплачується один, два або чотири рази на рік на підставі купонів. Більшість інвесторів віддає перевагу таким борговим зобов'язанням.

Короткострокові позикові інструменти держави не мають купонів. Вони продаються зі знижкою з номіналу. Не мають купонів і деякі довгострокові боргові зобов'язання, весь доход з яких виплачується разом із сумою основного боргу. Як і короткострокові облігації, вони продаються зі знижкою з номіналу. Такі облігації одержали назву облігацій із нульовим купоном;

7)  залежно від методу визначення доходу - боргові зобов'язання з твердим або плаваючим доходом. У ряді випадків фіксована ставка за цінними паперами є причиною зростання витрат держави на виплату відсотків, в інших випадках вона може відлякати інвесторів, що очікують підвищення відсотка.

8) залежно від обов'язку позичальника дотримуватися термінів погашення позики - зобов'язання з правом дострокового погашення і без права дострокового погашення.

Питання про дострокове погашення боргових зобов'язань стає актуальним тільки тоді, коли на фінансовому ринку відбуваються істотні зміни. Наприклад, позичальник випустив облігації з щорічним фіксованим доходом 12 %, а через рік ставка впала і склала 6 %. У цьому випадку позичальник зазнає істотних збитків, тоді як інвестор одержує значний прибуток. Якщо облігації були випущені з правом дострокового погашення, збитки позичальника і прибуток інвестора зводяться до мінімуму. Перший випускає і розміщає нову позику і погашає минулу.

Розрізняють два варіанти погашення заборгованості: одноразово і частинами. Якщо позика погашається частинами, в залежності від розподілу суми боргу за термінами погашення виділяються три варіанти:

1) позика погашається рівними частинами протягом визначеного терміну;

2) зростаючими частками (така система зручна при нарощуванні доходів позичальника);

3) знижуючими частками (така система зручніша у випадках, коли очікується  падіння доходів позичальника або збільшення його витрат).

Категория: Финансы | Добавил: eklion (10.01.2010)
Просмотров: 8608
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1329
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтов - uCoz