Бюджетний процес - це регламентована законодавством діяльність органів держави і органів місцевого самоврядування зі складання, розгляду проекту бюджету, затвердження та виконання бюджету, складання, розгляду і затвердження звіту про виконання державного та місцевих бюджетів.

Основою бюджетного процесу є бюджетне планування. У процесі бюджетного планування фінанси активно впливають на основні економічні та якісні показники державних програм розвитку та виявляють резерви ефективного використання природних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Воно здійснюється органами держаної влади та управління.

Бюджетне планування і прогнозування. Бюджетне планування - досить складний і недостатньо розроблений у методичному плані процес. Особливо це відчувається в умовах переходу до ринку, коли втратила своє значення система планування, що існувала раніш. Необхідність удосконалення бюджетного планування зумовлена тим, що при розробці показників бюджету закладається той механізм, який держава повною мірою може використовувати для регулювання економічних і соціальних процесів у народному господарстві.

Бюджетне планування ґрунтується на принципах: науковості; збалансованості; досягнення максимальної ефективності від використання бюджетних коштів.

Принцип науковості означає, що розрахунки проектних показників бюджету з доходів і видатків здійснюється не на підставі інтуїції окремих працівників або представників влади, а на науково-обгрунтованій методиці. Науковість також припускає максимальну деталізацію всіх розрахунків.

Збалансованість означає, що доходи та видатки бюджету повинні бути збалансовані.

Досягнення максимальної ефективності від використання бюджетних коштів означає, що оскільки бюджет є інструментом економічної і соціальної політики держави, то повинна бути забезпечена його максимальна ефективність. Цього можна досягти: по-перше, за рахунок вибору найбільш ефективного напрямку використання бюджетних коштів при фінансуванні різних програм; і, по-друге, за рахунок вибору різних варіантів тієї або іншої програми.

Бюджетне планування - це комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів визначення прибутків і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу. Воно є складовою частиною фінансового планування і спирається на ті ж самі принципи.  В Україні організаційно-технічна сторона регламентується законодавчими актами, такими як Конституція України, Законами України "Про бюджетну систему України”, "Про податкову систему України” і підзаконними актами як Правила складання і виконання бюджету, бюджетними регламентами, які затверджують місцеві Ради народних депутатів. Відповідно до цих документів планування показників бюджету покладено на Міністерство фінансів України і місцеві фінансові органи, що виконують заключні розрахунки і їх обґрунтування.

Для планування показників бюджету застосовують ряд загальноекономічних показників на плановий рік, таких як обсяг валового внутрішнього продукту, національного доходу, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу і таке інше. Крім цього, використовують такі показники - чисельність населення, учнів, студентів, пенсіонерів, кількість шкіл, лікарень, бібліотек і ін.

Використовуючи ці показники, а також відповідні бюджетні норми, фінансові органи розробляють проект бюджету і подають на розгляд вищим органам державної влади і управління. Відповідно до чинного законодавства вони вносять поправки до показників бюджету, зміни, що випливають із положень фінансової політики держави, ставлять питання про уточнення окремих розрахунків. Після розгляду бюджет затверджується Верховною Радою України і приймає силу закону.

Методи планування показників бюджету - прямих фінансових розрахунків і балансовий, що доповнюють один одного. За допомогою балансового методу досягається узгодженість показників бюджету з показниками загального розміру фінансових ресурсів у народному господарстві, прибутків і видатків населення, із фінансовими планами міністерств, відомств і різних господарських об'єктів.

Бюджетне прогнозування - визначення достовірних показників доходів і видатків бюджету на перспективу. За своєю сутністю це науково-аналітична стадія розробки бюджету, у процесі якої формується концепція, шляхи її вирішення й основні цілі, що повинні бути досягнуті.

У бюджетній роботі прогнозування почало застосовуватися в останні роки, тому велика частина розрахункового матеріалу знаходиться в неробочому, тобто початковому стані. Однак прогнозування показників бюджету має велике майбутнє в Україні, тому заслуговує на серйозну увагу. В умовах ринкової економіки, коли, по суті, змінюються інформаційні джерела для розробки бюджету, прогнозування може стати надійним інструментом фінансової політики держави.

Бюджетне прогнозування - один із видів економічного прогнозування і в часі може розділятися на коротко- (1 - 5 років) і довгострокове (5 - 10 років). Найбільш прийнятними його методами є екстраполяція, моделювання, експертні оцінки. Послідовність робіт при прогнозуванні показників бюджету: визначення завдань, цілей; збір і аналіз інформації; вибір моделі прогнозування; розробка рекомендацій для оптимізації рішень, прогнозні розрахунки, що приймаються за даними.