Сутність фінансів і фінансової політики. Соціально-економічна сутність і функції фінансів - Финансы - Каталог для студента - Каталог статей - Школьный и студенчиский сайт
Четверг, 08.12.2016, 00:17
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Финансы

Сутність фінансів і фінансової політики. Соціально-економічна сутність і функції фінансів

Фінанси як соціально-економічна категорія відображає економічні відносини, які пов'язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій та завдань держави і забезпечення умов розширеного відтворення.

Таким чином, фінансові відносини охоплюють дві сфери:

¾                    економічні грошові стосунки пов’язані з формуванням та використанням централізованих грошових фондів держави, які акумулюються в державній бюджетній системі та позабюджетних фондах;

¾                    економічні грошові стосунки, які опосередковують кругообіг децентралізованих грошових фондів підприємств.

Фінанси - невід'ємна частина грошових відносин, тому їх роль і значення залежать від того, яке місце грошові відносини займають в економічних відносинах. Однак не всі грошові відносини виражають фінансові відношення.

Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями, які вони виконують.

Гроші - це загальний еквівалент, за допомогою якого, насамперед,  вимірюються витрати праці асоційованих виробників, а фінанси - економічний інструмент розподілу і перерозподілу  ВВП і НД, знаряддя контролю за утворенням і використанням фондів грошових коштів. Головне їх призначення полягає у тому, щоб шляхом утворення грошових доходів і фондів забезпечити не тільки потреби держави і підприємств у коштах, але і контроль за витратами фінансових ресурсів.

Фінанси виражають грошові відносини, що виникають між:

ü                      підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції і послуг;

ü                      підприємствами і вищими органами при створенні централізованих фондів коштів і їхнього розподілу;

ü                      державою і підприємствами при сплаті ними податків у бюджетну систему і фінансуванні витрат;

ü                      державою і громадянами при внесенні ними податків і добровільних платежів;

ü                      підприємствами, громадянами і позабюджетними фондами при внесенні платежів і одержанні ресурсів;

ü                      окремими ланками бюджетної системи;

ü                      органами майнового й особистого страхування, підприємствами, населенням при сплаті страхових внесків і відшкодуванні збитку, при настанні страхового випадку;

ü                      грошові відносини, що опосередковують кругообіг фондів підприємств.

Головним матеріальним джерелом грошових доходів і фондів служить національний доход країни - заново створена вартість або вартість ВВП за відрахуванням спожитих у процесі виробництва знарядь і засобів виробництва. Обсяги НД визначають можливості задоволення загальнодержавних потреб і розширення суспільного виробництва. Саме з обліком розмірів національного доходу і його окремих частин - фонду споживання і фонду накопичення - визначаються пропорції розвитку економіки і її структури.

Без участі фінансів національний доход не може бути розподілений. Фінанси - невід'ємна ланка між створенням і використанням національного доходу. Вони виражають сферу виробничих відносин і належать до базисної категорії.

Фінанси відбивають рівень розвитку продуктивних сил в окремих країнах і можливості їх впливу на макроекономічні процеси в господарському житті.

Стан економіки країни визначають станом фінансів. В умовах постійного економічного росту фінанси характеризуються своєю стійкістю і стабільністю; вони стимулюють подальший розвиток виробництва і підвищення якості життя громадян.

В умовах економічної кризи, росту безробіття стан фінансів різко погіршується, що виражається у великих бюджетних дефіцитах, емісії грошей, а також у збільшенні державного боргу і витрат за ним. Все це тягне за собою розвиток інфляції, порушення господарських зв'язків, збільшення взаємних неплатежів, появи грошових сурогатів, збільшення бартерних угод, складності з мобілізацією податків, неможливість своєчасного фінансування державних витрат, зниження життєвого рівня значних верств населення. Тому першочергова роль в економічних і соціальних відносинах належить стану реальної сфери виробництва.

За своїм матеріальним змістом фінанси - це цільові фонди  грошових коштів, які у сукупності утворюють фінансові ресурси держави.

Головна умова росту фінансових ресурсів - збільшення національного доходу. Фінансові ресурси самі по собі не визначають сутності фінансів, не розкривають їх внутрішнього змісту і суспільного призначення. Фінансова наука вивчає не ресурси як такі, а суспільні відносини, що виникають на основі утворення, розподілу і використання ресурсів; вона досліджує закономірності розвитку фінансових відносин.

Сутність фінансів виявляється в їхніх функціях. Фінанси виконують три функції: розподільчу, контрольну, регулюючу (захисну) тощо.

1. Розподільча функція є основною. Проявляється вона при розподілі національного доходу, коли відбувається створення основних або первинних доходів. Основні прибутки формуються при розподілі національного доходу серед учасників матеріального виробництва. Вони діляться на дві групи: 1) заробітна плата робітників, службовців, доходи фермерів, селян, зайнятих у сфері матеріального виробництва; 2) доходи підприємств сфери матеріального виробництва.

Однак первинні доходи ще не утворюють суспільних грошових коштів, достатніх для розвитку пріоритетних галузей народного господарства, забезпечення обороноздатності країни, задоволення матеріальних і культурних потреб населення. Необхідний подальший розподіл або перерозподіл національного доходу.

У результаті перерозподілу утворюються вторинні, або похідні доходи. До них відносяться доходи, отримані в галузях невиробничої сфери, податки (прибутковий податок з фізичних осіб). Вторинні прибутки існують для формування кінцевих пропорцій використання національного доходу.

Прибутки, створювані в ході такого перерозподілу, повинні забезпечити відповідність між матеріальними і фінансовими ресурсами і, насамперед, між розміром грошових фондів і їх структури, з одного боку, і обсягом і структурою засобів виробництва і предметів споживання - з іншого.

Таким чином, перерозподіл національного доходу відбувається між виробничою і невиробничою сферами народного господарства, галузями матеріального виробництва, окремими регіонами країни, формами власності і соціальними групами населення.

Кінцева мета розподілу і перерозподілу ВВП і НД, що здійснюються за допомогою фінансів, відображається в розвитку продуктивних сил, створенні ринкових структур економіки, зміцненні держави, забезпеченні високої якості життя широких верств населення. При цьому роль фінансів підпорядкована завданням підвищення матеріальної зацікавленості працівників і колективів підприємств і організацій у поліпшенні фінансово-господарської діяльності, досягненні найкращих результатів при найменших витратах.

Розподільні процеси відбуваються не тільки через фінанси, але і через ціни і кредит. Тому що ціна - це грошове вираження вартості товару. Перед тим, як відбудеться розподіл національного доходу, товар повинен бути реалізований. Ціна визначає розмір коштів, що надходять від реалізації продукції до її власників і виступають вихідною основою подальшого розподільного процесу. Ціни також регулюють попит і пропозицію на товари і тим впливають на  відтворення.

2. Безпосередньо із розподільчою пов’язана контрольна функція фінансів.  Ця функція проявляється в розподілі ВВП з відповідних фондів та використання їх за цільовим призначенням. Фінансовий контроль охоплює виробничу та невиробничу сфери та спрямований на підвищення економічного стимулювання, раціональне використання матеріальних, трудових, природних та фінансових ресурсів.

Одне з важливих завдань фінансового контролю - перевірка точного дотримання законодавства з фінансових питань, вчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед бюджетною системою, податковою службою, банками, а також взаємних зобов'язань підприємств і організацій з розрахунків і платежів. Контрольна функція фінансів проявляється через багатогранну діяльність фінансових органів.

3. Крім розподільної і контрольної функції фінанси виконують також регулюючу (захисну) функцію. Ця функція пов'язана з втручанням держави через фінанси (державні видатки, податки, державний кредит) у процеси відтворення. Особливо це стосується сільськогосподарського виробництва. Аграрні підприємства не можуть нормально функціонувати в умовах конкуренції, монополізму у виробництві промислових засобів виробництва, не еквівалентності обміну між сільським господарством і промисловістю без фінансового захисту з боку держави. Тому всі держави з ринковою економікою мають налагоджений механізм захисту виробників сільськогосподарської продукції. Для цього використовуються такі форми державного регулювання, як квотування обсягів виробництва, ціни підтримки, дотації, субсидії, субвенції тощо.

4. В умовах ринкових відносин фінанси повинні також виконувати стабілізаційну функцію. Її зміст полягає в тому, щоб забезпечити для всіх суб'єктів господарювання і громадян стабільні умови в економічних відносинах. Особливе значення при цьому має питання про стабільність фінансового законодавства, оскільки без цього неможливе здійснення інвестиційної політики у виробничу сферу з боку приватних інвесторів.

Категория: Финансы | Добавил: eklion (10.01.2010)
Просмотров: 4457
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1331
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтов - uCoz