Фінанси підприємств становлять
основу фінансової системи. При участі фінансів підприємств створюється валовий
внутрішній продукт і відбувається його розподіл усередині підприємств.
Фінанси підприємств - це сукупність
економічних грошових відносин, пов'язаних із
формуванням і використанням фондів коштів і накопичень
підприємств, а також із контролем за формуванням, розподілом і використанням
цих фондів і накопичень.
Розподільні грошові відносини, що становлять зміст фінансів підприємств,
можна об'єднати у відносно однорідні групи:
1) грошові відносини, пов'язані
з формуванням і використанням цільових фондів внутрішньогосподарського
призначення. Одні з них використовуються на
задоволення виробничих потреб, інші носять споживчий
характер;
2) грошові відносини між підприємствами з приводу
купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, сплати й одержання штрафів (пені, неустойок), внесення коштів
до статутних фондів інших підприємств, участі
в розподілі прибутку, отриманого в результаті спільної діяльності з іншими
підприємствами;
3) грошові відносини між підприємствами і державою, пов'язані з
формуванням бюджетних і позабюджетних фондів і використання цих фондів (сплата
податків, обов'язкових платежів і внесків, а також одержання асигнувань, дотацій,
субсидій);
4) грошові відносини між підприємствами і кредитною системою з
приводу одержання і повернення кредитів, сплати відсотків за надані позички,
внесення коштів на депозитні рахунки банків і одержання відсотків за них;
5) грошові відносини між підприємствами, з одного боку, і
вищестоящими органами і добровільними об'єднаннями підприємств з іншого боку -
із приводу утворення і використання
централізованих фондів і резервів;
6) грошові відношення між підприємствами і їх працівниками при
здійсненні оплати праці.
Економічна природа фінансів, їх
суспільне призначення і механізм функціонування виявляються у виконуваних ними
функціях.
Фінанси підприємств виконують
такі функції:
-розподільну функцію, пов'язану з формуванням і використанням грошових доходів,
фондів;
-контрольну, що виявляється в
контролі за виробництвом, розподілом, використанням грошових доходів і фондів
коштів.
За допомогою розподільної
функції відбувається формування початкового капіталу, що утворюється за
рахунок внесків засновників, авансування його у виробництво, відтворення
капіталу, створення основних пропорцій при розподілі доходів і фінансових
ресурсів, що забезпечують оптимальне поєднання інтересів окремих
товаровиробників, суб’єктів підприємництва і держави в цілому. З розподільною
функцією фінансів пов'язане формування грошових фондів підприємств і
організацій за допомогою розподілу і перерозподілу
доходів, що надходять. До них належать: статутний капітал або статутний фонд,
резервний фонд, додатковий капітал, фонд накопичення,
фонд споживання, валютний фонд й інші.
Розподільні відносини торкаються інтересів як суспільства в цілому, так і окремих суб'єктів, що
господарюють, їх працівників, акціонерів, кредитних і страхових інститутів.
Тому головне завдання - їх оптимальна організація.
Виконанню цього завдання сприяє контрольна
функція фінансів.
При порушенні нормального
кругообігу коштів, збільшенні
витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання
послуг знижуються доходи суб'єкта господарювання
і суспільства в цілому, що свідчить про недоліки у виробничому
процесі, недостатньому впливі розподільних відносин на
ефективність виробництва. Аналіз фінансових показників дозволяє оцінити
підсумки господарської діяльності і при
необхідності застосувати заходи фінансового
впливу з метою поліпшення фінансових результатів.
Об'єктивна основа контрольної
функції - вартісний облік витрат на
виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт і надання
послуг, процес формування доходів і грошових фондів. Фінанси як розподільні відносини забезпечують джерелами фінансування
відтворювальний процес (розподільна функція) і тим самим
пов'язують воєдино усі фази відтворювального процесу: виробництво, обмін,
споживання. Однак розподілити і використовувати доход більше, ніж створено в
процесі виробництва продукції, виконання робіт і надання
послуг і отримано після їх реалізації, неможливо. Розмір одержуваних суб'єктом господарювання доходів визначає можливості його
подальшого розвитку. Від ефективності виробництва, зниження витрат,
раціонального використання фінансових ресурсів залежать конкурентноздатність
підприємства, його фінансова стабільність.
Фінансовий контроль за діяльністю суб'єкта господарювання здійснюють:
- сам суб'єкт господарювання шляхом всебічного аналізу фінансових
показників, оперативного контролю за ходом виконання фінансових планів, вчасним
надходженням виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), зобов'язань
перед постачальниками товарно-матеріальних цінностей, замовниками і споживачами
продукції, державою, банками й іншими контрагентами;
- акціонери і власники
контрольного пакета акцій шляхом контролю за ефективним вкладенням коштів,
одержанням доходів і виплатою дивідендів;
- податкові органи, що стежать за
вчасністю і повнотою сплати податків і інших
обов'язкових платежів до бюджету;
- контрольно-ревізійна служба
Міністерства фінансів України, що контролює фінансово-господарську діяльність
підприємств і організацій, які використовують бюджетні кошти;
- комерційні банки при видачі і поверненні позичок, наданні
інших банківських послуг;
- незалежні аудиторські фірми при
проведенні аудиторських перевірок.
Позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємств і організацій
свідчить про ефективність застосовуваних форм і методів керування фінансовими ресурсами, і, навпаки, негативний результат
або відсутність його - про нестачі в управлінні фінансовими ресурсами, організації
виробництва і можливості банкрутства підприємства.
| 
