Державний бюджет є механізмом виконання бюджетної політики держави. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - основні напрямки витрачання грошей.

У ринкових відносинах основні завдання бюджетної політики полягають в наступному:

1) утримання економіки від спаду виробництва (через інвестиції підприємств, субсидії, податки);

2) забезпечення фінансової стабільності, тобто необхідно зміцнити грошовий обіг: придушити інфляцію, збільшити приплив інвестицій у виробництво);

3) стимулювання інвестиційної активності;

4) скорочення витрат бюджету на державній дотації окремим галузям сфери матеріального виробництва;

5) зміцнення доходної бази бюджету за рахунок удосконалення оподатковування і посилення контролю за повнотою сплати податків;

6) створення системи діючого фінансового контролю за ефективним і цілеспрямованим використанням їх витрат;

7) посилення контролю за розміром державного боргу та його  погашенням.

За матеріальним змістом державний бюджет - це централізований фонд коштів  держави, а за соціально-економічною сутністю - основне знаряддя перерозподілу національного доходу.

Основні функції бюджету:

- перерозподіл національного доходу;

- державне регулювання і стимулювання економіки;

- фінансове забезпечення соціальної політики;

- контроль за утворенням і використанням централізованого фонду коштів.

Держава широко використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населення.

В умовах переходу до ринку кошти державного бюджету повинні направлятися:

- на фінансування структурної перебудови економіки;

- на фінансування комплексних цільових програм;

- нарощування науково-технічного потенціалу;

- прискорення соціальної захищеності найменш забезпечених верств населення;

- на підтримку прогресивних галузей  народного  господарства  (авіабудування, космічні програми, енергомашинобудування тощо)

- фінансування установ охорони здоров'я, освіти, культури.

 Характеристика  державного бюджету України на сучасному етапі. Після утворення самостійної, незалежної держави України її бюджет змінився. Конституція України встановила, що її бюджетна система будується на засадах справедливого неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами  і територіальними громадами.

Стаття 1 Закону України "Про бюджетну систему” визначає: "Бюджет – це фінансовий план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими органами самоврядування”.

Державний бюджет України – це загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують  кошти для матеріального опосередкування свого функціонування. Але це визначення бюджету застосовується, коли йде мова про фінансування держаних потреб. На практиці величезна маса коштів, про яку йдеться в Законі  України "Про Державний бюджет  України” (наприклад, у 2000 році заплановано зібрати в Державний бюджет 33 433 155,9 тис. грн.) ніколи в цілісному вигляді не існує, оскільки відразу після надходження коштів на бюджетний рахунок вони використовуються на фінансування державний потреб. Бюджет - це лише форма утворення, план формування централізованого фонду коштів і його використання. Це великий кошторис, розпис доходів і видатків, який повинен бути узгоджений з термінами надходження і використання  коштів. Тобто він є фінансовим планом держави. Але це не просто фінансовий план. Державний бюджет - основний фінансовий план (оскільки в державі існує багато фінансових планів) утворення і використання централізованого для держави фонду коштів, необхідного для здійснення її завдань і функцій але бюджет як фінансовий план, відіграє координуючу роль у відношенні до них.

Державний бюджет України - це основний фінансовий план держави на поточний рік, який затверджується Верховною Радою України, підписується Президентом, а тому має силу закону.