Функціонування фінансів забезпечується за допомогою фінансової системи держави.

Фінансова система - це система форм і методів утворення, розподілу і використання грошових коштів держави і підприємств. Фінанси виражають економічно суспільні відносини. Однак ці відносини проявляються по-різному, і в кожній ланці фінансової системи мають свою специфіку. Кожна ланка фінансової системи певним чином впливає на процес відтворення, має свої, властиві їй функції.

В загальній сукупності фінансових відносин виділяють такі основні елементи (підсистеми) фінансової системи: державні фінанси, фінанси підприємств (виробничих, комерційних, страхових структур, інвестиційних фондів, бюджетних установ тощо), фінанси населення. В межах кожної із зазначених вище підсистем виділяються ланки фінансової системи. В залежності від характеру діяльності суб‘єктів господарювання можна виділити такі ланки:

- у сфері державних фінансів – державний і місцеві бюджети, державний кредит, державне соціальне страхування, позабюджетні фонди;

- у сфері фінансів підприємств – фінанси підприємств, функціонуючих на комерційних засадах; фінанси установ та організацій, здійснюючих некомерційну діяльність; фінанси громадських об’єднань, фінанси страхових компаній;

- у сфері фінансів населення – це особисті грошові кошти громадян держави.

Державні фінанси в розвинутих  країнах включають чотири ланки:

¨                      державний бюджет;

¨                      місцеві фінанси;

¨                      позабюджетні спеціальні фонди;

¨                      фінанси державних корпорацій.

Головною ланкою державних фінансів виступає державний бюджет. За своїм фінансовим значенням - це головний централізований фонд коштів  держави.

Державний бюджет - головне знаряддя перерозподілу національного доходу. Через цю ланку фінансової системи перерозподіляється до 40 % національного доходу країни.

Основними доходами державного бюджету виступають податки, що становлять від 70 % до 90 % і більше загальної їх суми. За державним бюджетом у країнах із розвиненою економікою закріплені головні податки - прибутковий податок із фізичних осіб, податок з прибутку корпорацій, акцизний збір, податок на додану вартість, мито.

З державного бюджету фінансуються й основні витрати на: військові цілі, в економіку, утримання державного апарата, соціальні витрати, субсидії і кредити  країнам, що розвиваються.

Державний бюджет впливає на  всі інші ланки фінансової системи, надаючи субсидії і кредити місцевим органам влади, соціальним урядовим фондам, державним підприємствам.

Друга ланка - місцеві (регіональні) фінанси. Вони включають місцеві бюджети, фінанси підприємств, що належать муніципалітетам, і автономні місцеві фонди. Основне значення мають місцеві бюджети.

За місцевими бюджетами закріплені другорядні податки (в основному майнові). У місцевих бюджетах, в порівнянні з державних бюджетом, більш висока частка коштів направляється на соціальні цілі. Місцеві бюджети хронічно дефіцитні й одержують необхідні їм кошти шляхом  субсидій і кредитів із державного бюджету і випуску  місцевих позик, гарантованих урядом.

Третя ланка - позабюджетні спеціальні фонди. У країнах з розвиненою  ринковою економікою найбільшими позабюджетними фондами є фонди соціального страхування, утворені за рахунок страхових внесків працівників підприємств, підприємців і дотацій з державного бюджету. Кошти цих фондів використовуються на: виплату пенсій за віком, по інвалідності, з нагоди втрати годувальника; допомоги за тимчасову  непрацездатність, на вагітність і пологи, з безробіття тощо.

Четверта ланка  - фінанси державних підприємств  в країнах Західної Європи одержали значний розвиток після другої світової війни в результаті націоналізації (1946 - 1950 рр.) залізничного транспорту, повітряного транспорту, енергетичних галузей (вугільної, газової, електроенергетичної) тощо. У технічному відношенні це були вкрай відсталі неконкурентоспроможні галузі. Незважаючи на те, що ці галузі були модернізовані і стали технічно передовими, у фінансовому відношенні - це низькорентабельні або збиткові галузі, тому що держава підтримує низькі ціни на їх продукцію. У 80-ті роки проведена приватизація багатьох державних галузей і підприємств, що різко скоротило розміри державної власності.

Фінансова система України становить сукупність різних ланок фінансових відносин (фінансових інститутів), врегульованих фінансово-правовими нормами, за допомогою яких держава утворює, розподіляє і використовує централізовані та децентралізовані фонди грошових коштів.

Фінансова система України з позиції рівня централізації фінансових ресурсів може бути представлена у вигляді двох підсистем: централізовані фінанси та децентралізовані фінанси. До централізованих фінансів належать: Державний та місцеві бюджети, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, позабюджетні фонди, Фонд державного кредиту, Фонд державного майнового та особистого страхування. У структурі децентралізованих фінансів входять: фінанси галузей народного господарства, фінанси підприємств та об’єднань усіх форм власності, фінанси громадських організацій, фонди банківського кредиту, а також фінанси населення.