У XX сторіччі в усьому світі прискорився процес розвитку демократичних принципів у державному устрої і управлінні. У багатьох країнах обов'язковим компонентом демократичного державного ладу є місцеве самоврядування, здійснюване самим населенням через обрані ним представницькі органи. Для виконання покладених на них функцій територіальні представницькі і виконавчі органи наділяються визначеними майновими і фінансово-бюджетними правами.

В умовах демократії однією з найважливіших складових частин фінансової системи держави є територіальні фінанси, що охоплюють територіальні бюджети і фінанси суб'єктів господарювання, використовувані для задоволення територіальних потреб. Територіальні фінанси забезпечують фінансування широкого кола заходів, пов'язаних із соціально-культурним і комунально-побутовим обслуговуванням населення. Таким чином, територіальні фінанси - це система економічних відношень, за допомогою якої розподіляється і перерозподіляється національний доход; фонд коштів, використовуваних на економічний і соціальний розвиток територій. У останні десятиліття в багатьох державах спостерігається регіоналізація економічних і соціальних процесів. Усі в більшій мірі функції регулювання цих процесів переходять від центральних рівнів державної влади до територіального. Тому роль територіальних фінансів підсилюється, а сфера їх застосування розширюється.

Через територіальні фінанси держава активно проводить соціальну політику. На основі надання територіальним органом влади коштів для їх бюджетів здійснюється фінансування муніципальної освіти, охорони здоров'я, комунального обслуговування населення, будівництва й утримання доріг. При цьому коло фінансованих заходів розширюється. За рахунок коштів територіальних бюджетів стали фінансуватися не тільки загальноосвітні школи, але і вищі і середні спеціальні навчальні заклади, великі об'єкти охорони здоров'я, заходи щодо внутрішньої безпеки, правопорядку, охорони навколишнього середовища й ін.

За допомогою територіальних фінансів держава здійснює вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку територій, що в результаті історичних, географічних, військових й інших умов відстали у своєму економічному і соціальному розвитку від інших районів країни. Для подолання такої відсталості розробляються регіональні програми. Кошти на їх здійснення формуються за рахунок джерел прибутків бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також податків вищих бюджетів. При цьому, територіальним бюджетам виділяються відрахування від визначених податків, а також субвенції, тобто  фінансові ресурси, надані з вищих бюджетів на визначені цілі (розвиток охорони здоров'я, дорожнє будівництво, комунальні об'єкти) й ін.

Склад територіальних фінансових ресурсів. Територіальні фінанси можна охарактеризувати і як сукупність коштів, використовуваних на економічний і соціальний розвиток територій. Головний напрямок використання територіальних фінансів - фінансове забезпечення соціальної і, частково, виробничої інфраструктури. Основним джерелом її фінансування стали бюджетні асигнування і кошти об'єктів господарювання (підприємства, організації).

Регіональні бюджети - основна складова частина територіальних фінансів. У сучасних умовах в усе більшому ступені територіальні органи влади покликані забезпечити комплексний розвиток регіонів, пропорційний розвиток виробничої і невиробничої сфер на підвідомчих територіях. Значно зростає їх координаційна функція в економічному і соціальному розвитку територій. Зазначені чинники викликають необхідність подальшого розширення і зміцнення фінансової бази територіальних органів влади, вирішення ряду проблем, пов'язаних з удосконаленням методів формування і використання фінансових ресурсів територій.

Кошти суб'єктів господарювання - складова частина територіальних фінансів. До таких кошти відносяться:

1)                     фінансові ресурси підприємств, що знаходяться в муніципальній власності (як правило, це комунальні підприємства);

2)                     фінансові ресурси підприємств, фірм, організацій, використовувані ними на фінансування соціально-культурних і житлово-комунальних  об'єктів.

Територіальні позабюджетні фонди – третя складова частина територіальних фінансів. Джерелами формування таких фондів виступають добровільні внески підприємств і населення, спеціальні збори і таке інше. Позабюджетні фонди, частіш за все, мають цільове призначення.