Із загального прибутку сплачується податок
згідно з умовами, передбаченими законодавством про оподаткування прибутку
підприємств. Прибуток, що залишився після оподаткування (чистий прибуток),
поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його
статутом і рішеннями власників.
Відповідно до принципових напрямів
використання цей прибуток можна розділити на дві частини: 1) прибуток, що
спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних
прав, персоналу підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід),
на соціальну підтримку тощо (розподілений
прибуток); 2) прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим
джерелом його розвитку (нерозподілений
прибуток). Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного
фондів.
Акціонерне товариство мусить вибирати таку
дивідендну політику, яка відповідала б конкретним умовам його діяльності.
Основними варіантами дивідендної політики можуть бути: 1) виплата постійного
рівня дивідендів протягом кількох років; 2) виплата дивідендів зі щорічним
певним зростанням; 3) спрямування на дивіденди встановленої (нормативної)
частки чистого прибутку; 4) виплата дивідендів із залишку прибутку після
фінансування інвестиційних потреб; 5) виплата дивідендів не грошима, а
додатковим випуском акцій.
|