Одним з найважливіших показників добробуту населення є його реальні доходи, на підставі яких прогнозується загальний обсяг, структура і динаміка споживання населенням матеріальних благ та послуг, склад і джерела доходів населення, розмір і рівень диференціації доходів окремих соціальних груп. Планування та регулювання доходів має враховувати принцип нерівності формування й розподілу доходів у суспільстві. Коли диференціація доходів у суспільстві є завеликою, то виникає бідність, яка створює загрозу для нормального процесу , відтворення суспільства. Нерівність у доходах членів суспільства та їхніх сімей мусить кориг вання. В Україні законодавче встановлюється мінімальна заробітна плата та мінімальні ставки увати держава через податкову політику: високі доходи оподатковуються за високими ставками, а доходи, що не перевищують прожиткового мінімуму, можуть бути взагалі звільнені від оподатку компенсаційних доплат. Державою встановлюються норми оплати праці за роботу в надурочний час, нічні часи, у святкові та вихідні дні, за час застою, який має місце не з вини робітника, за виготовлення адукції, що виявилася браком не з вини працівника і т. д. Реальні доходи населення визначаються за допомогою математичних розрахунків, що ґрунтуються на загальних показниках ; економічного й соціального розвитку країни, державного бюджету, а також виходять із результатів наукових і соціальних досліджень. Реальні доходи можна обчислити за формулою: Др = Дт + Дн + М + Вж - ΔЦ, Др—реальні доходи; Дт — грошові витрати на придбання товарів; Дн — натуральні доходи громадян;

М — матеріальне споживання в сфері послуг; Вж — продукція індивідуального і житлово-кооперативного будівництва; ΔЦ — зміна ціни на товари і послуги. Грошові витрати на придбання товарів встановлюються, виходячи з балансу грошових доходів і витрат населення, за формулою: Дт=СумД-Ддр-ΔЗн-ΔЗ, Дт — грошові витрати на придбання товарів; СумД — зарплата, дивіденди, пенсії, допомога, стипендії, надходження з фінансової системи, дохід домашніх господарств, |Ким розпоряджається власник, дохід від праці в колективних, врмерських господарствах, тощо; Ддр — оплата послуг, обов'язкові платежі, придбання лотерейних квітків; ΔЗ — зміна заборгованості за товарами, які придбано в кре-Е Яит, та сальдо операцій за переказами та акредитивами. Натуральні доходи прогнозують виходячи з балансу сільсько-іпсіюдарської продукції та бюджетних обстежень населення. Ма-ігріальне споживання у сфері суспільного обслуговування, яке Показники обсягу споживання матеріальних благ і послуг і характеризують середні рівні споживання населенням найважливіших продовольчих товарів (молоко, фрукти) та платних послуг. Середні рівні споживання продовольчих товарів можна розрахувати за допомогою балансових розрахунків валових ресурсів м'яса, що робляться для обчислення показників розвитку сільського господарства. Обсяг споживання платних послуг прогнозується відповідно до прогнозу доходів і структури витрат населення на основі прогнозних спожиігні бюджетів і балансу грошових доходів і витрат населення. Споживчий бюджет — це балансовий розрахунок, який характеризує обсяг і структуру споживання населенням матеріальних благ та споживчих послуг. Споживчий бюджет складається з індивідуального бюджету, що формується індивідуальними доходами, та грошової оцінки послуг, які надаються населенню із суспільних фондів споживання. Визначаючи мінімальний споживчий бюджет, використовують розрахунки мінімальних «споживчих кошиків».. Величина вартості прожиткового мінімуму відповідає вартісній оцінці набору прожиткового мінімуму, а також включає витрати на податки та інші обов'язкові платежі. Для оцінки вартісної величини прожиткового мінімуму слід використовувати середні ціни купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням всіх видів торгівлі.