З економічною інформацією
виконують багато операцій, які за ознакою подібності І цільових функцій
об'єднуються в інформаційні процедури (процеси). Усі процедури можна поділити
на три стадії відтворення інформашї: збір, переробка і використання
Стадія збору передбачає первинне
сприйняття і прийом інформації. Первинний збір означає сприйняття (зняття)
інформації, яка виникає в результаті діяльності джерел інформації. Прикладом
таких джерел є переважно виробничо-господарська діяльність, а також діяльність
директивних органів управління, індивідуальні дії людини. При первинному зборі
ставиться мета виявити об'єктивно інформацію і відповідним чином її подати.
Тому первинний збір інформашї супроводжується поданням, хоч останнє слід
розглядати як самостійну процедуру. Економічна інформація при первинному зборі
передусім реєструється, але може подаватися й інакше.
Прийом зареєстрованих даних,
наприклад директивних, вторинних - це різновид збору інформації. Відповідна
процедура супроводжується звичайно оформленням інформації, його надходить, і
визначенням напрямків її подальшого використання.
При зборі даних ставиться головна
мета - дістати точне, своєчасне, достовірне і повне відображення явищ
економічного життя, директивних та інших завдань.
Зібрана або здобута інформація
входить до стадії перетворення. Інформація змінюється у просторі, часі, а також
з формально-змістового боку. Відповідно вирізняють три інформаційні процедури
цієї стадії: передавання, зберігання, обчислювальна обробка даних.
Інформація, що передається,
змінюється у просторі. Розрізняють кілька варіантів процедури залежно від того,
яка інформація - письмова чи звукова - має бути передана, зареєстрована на
носіях або у формі сигналів по каналах проводового зв'язку тощо. У комп'ютерних
ІС основні варіанти передачі такі: фізичне переміщення носія і дистанційне
передавання по телефонно-телеграфних каналах. У свою чергу, носії можуть
передаватися кур'єром, транспортними засобами, через пошту.
Процедура зберігання інформації
реалізується також кількома варіантами залежно від форми подання інформації,
застосованого для зберігання Інформації обладнання, терміну зберігання та інших
критеріїв. Існує кілька варіантів зберігання інформації, основними з них є
зберігання у пристроях пам'яті ЕОМ та архівне довгострокове зберігання.
Обробка інформації необхідна для
заміни її одиниць за формою (структурою) і значенням і полягає вона в
одержанні, передусім, результатної (вихідної) інформації. Досягається це за
допомогою багатьох арифметичних (додавання, віднімання, множення, ділення і т.
ін.) і логічних (операції математичної логіки, порівняння, упорядкування,
сортування і т. ін.) операцій. Ведеться обробка не лише інформації, а і її
структурних утворень, а також інформаційних відношень.
Процедура обчислювальної обробки
інформації часто супроводжується й операцією пошуку, з якою пов'язана також
процедура збереження даних.
Обчислювальна обробка є провідною
як за обсягом, так і за значущістю в комп'ютерних інформаційних системах.
Стадія споживання інформації
передбачає одержання «готового продукту» - результатної інформації - та її
використання. Використання такої інформації (якщо не брати до уваги
технологічних цілей) виходить за рамки звичайних інформаційних систем. У
системах підтримки прийняття рішень і цей процес автоматизовано. Вихідна
інформація призначається, головним чином, для управлінських рішень, їх
формування, підготовки й прийняття, а також для директивних органів і вищих
органів управління тощо.
Слід наголосити, що склад
інформаційних процедур конкретизується у процесі реалізації різних
функціональних управлінських робіт на об'єктах господарювання. Так, при
автоматизації бухгалтерського обліку вирізняють первинний облік (збір і
передача даних) та безпосередньо обліковий процес, який містить стадії обробки
даних і споживання облікової інформації. У процесі аналізу господарської
діяльності можна вирізнити формування інформації для економічного аналізу та
аналітичні розрахунки (обробка даних), вироблення управлінських рішень.
Зауважимо, що інформаційні
процедури виконують звичайно в їх поєднанні, створюючи єдиний технологічний
процес.
|