Суббота, 16.12.2017, 20:46
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » История экономических учений

РОЗРОБКА К. МАРКСОМ І Ф. ЕНГЕЛЬСОМ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ КАПІТАЛІЗМУ

Карл Маркс (1818 - 1883) - німецький економіст, філософ, засновник марксизму - економічного напрямку, що виражав інтереси робітничого класу. Марксизм є своєрідним варіантом розвитку класичної економічної школи. Основними положеннями теорії є: 1. Сукупність виробничих відносин, у які вступають люди в суспільному виробництві, складає економічну структуру суспільства, реальний базис, на якому піднімається юридична і політична надбудова. 2. Капіталізм заперечує демократію, основна мета - одержання прибутку. Має місце експлуатація одного класу іншим, не забезпечується повна зайнятість, тому головне - це боротьба класів. 3. Неминучість краху капіталізму. 4. Ідеалом є комуністичне суспільство, що складається з двох фаз: нижчої - соціалізму і вищої -комунізму, у цьому суспільстві засоби виробництва не стануть більше об'єктом індивідуального присвоєння, і кожна людина знайде справжню волю. (>. Ключовою теорією є теорія додаткової вартості: робоча сила як товар продасться по вартості; джерелом додаткової вартості є «неоплачена праця» робітників, що продають свою робочу силу; робочий день поділяється на «необхідний час» і додатковий час» (коли створюється додаткова вартість). 7. Капітал - кісіб експлуатації робітника і установлення влади над робочою силою. Поділяється на постійний (частина капіталу, що втілена у засобах виробити на), та змінний (частина, що втілена в робочій силі). 8. Вартість визішчікться суспільно необхідним робочим часом). 9. Обмін у будь-якім суспільстві повніший здійснюватися з дотриманням закону вартості. 10. Заробітні плата - винагорода робітника за ііого працю як результат обміну з капіталістом за продану робочу силу, а не за саму працю. 11. Теорія ренти. 12. Теорія відтворення (економічний цикл починається з підйому викликаного ростом сукупного попиту з метою нагромадження заради максимізації прибутку капіталістів і закінчується спадом - зниженням норми прибутку і сповільненням нагромадження).

Він зробив висновок - в основі вартості лежить тільки один виробничий фактор - праця, а прибуток капіталістів і рента землевласників - частина вартості, створеної працею робітників, що привласнюється безоплатно власниками засобів виробництва і землі (це додаткова вартість). вирішив «парадокс Сміта», відповідно до якого вартість складалася з доходів - заробітної плати, прибутку і ренти і не включала постійний капітал. Довів, що вартість у цілому складається з трьох частин: вартості матеріальних витрат, витрат на зарплату і прибутку - с + V + т (де с - постійний капітал, V - змінний капітал, витрати на зарплату, т – прибуток). обгрунтував принципову відмінність постійного капіталу (с) від змінного (у) в утворенні вартості: перший лише переносить свою вартість на собівартість новою продукту і тому названий постійним; другий збільшує собівартість і тому названий змінним. Саме він і створює прибуток. V + т утворюють знов створену (додаткову вартість). Розмежування капіталу на постійним і імінпий дозволило створити наукову теорію, що виключала моторний рахунок вартості минулого, втіленого в засобах виробників праці. Саме на повторному рахунку спіткнувся Сміт, у результаті - «парадокс Сміта». Але трудова теорія виходила з конкретної економічної реальності тих часів і не могла враховувати змін, що відбулися в економіці. Складна праця просто зводилася до простої, як одиниці виміру. У вартості не враховувалися витрати капіталу й інші фактори, наприклад, пилив співвідношення попиту та пропозиції. Недоліком трудової теорії - праця розглядалася як єдиний фактор, а умови зводилися до досконалої конкуренції, коли вартість пропорційна витратам праці, і не враховується вплив співвідношення попиту та пропозиції

Категория: История экономических учений | Добавил: eklion (04.03.2010)
Просмотров: 1330
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1456
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтов - uCoz