В.І. Ленін (1870-1924) - російський вчений, який в своїх працях намагався довести винятковість марксистського економічного вчення, його справедливість щодо всіх етапів розвитку капіталістичного суспільства й щодо всіх країн.

Повністю розділяв марксистське формаційне розуміння розвитку суспільства, в основу якого був покладений класовий принцип.

Виходячи із принципу про особливості розвитку капіталізму в Росії, аграрній країні, у якій процес переходу від феодального ладу ще не завершився, прагне визначити перспективи розвитку внутрішнього капіталістичного ринку.

Внутрішній ринок для капіталізму створюється самим капіталізмом у процесі його розвитку, цей висновок обґрунтовує и роботах:

«Із приводу так називаною питання про ринки» (1893); «До характеристики економічного романтизму» (1897); «Розвиток капіталізму н Росії» (1899); «Зауваження по приходу питання про теорії ринків» (1898) і ін.

Доповнюючи юорію Маркса про сутність й особливості капіталістичного відтворення іі кріп у штих історичних умовах, Ленін сформулював закон про визначальну ро (ііробіїнцтва засобів виробнііцтн:і п порівнянні з виробництвом предметів споживання. Особливу увагу він звертає на аналіз протиріч капіталістичного виробництва. Досліджує процес формування внутрішнього й зовнішнього ринків, що зв'язує з розвитком суспільного й міжнародного поділу праці.

Роботи Леніна, кінця XIX в. присвячені захисту і доказу того, що в Росії процес розвитку капіталізму відбувається за марксистською схемою, а тому й революційна теорія марксизму є справедливою й для Росії. Внеском Леніна в розвиток економічної теорії можна вважати його аналіз монополістичної стадії капіталізму. Ленінська теорія монополістичної стадії капіталізму органічно вписувалася в марксистську класову, формаційну економічну теорію. її висновки збігалися ч висновками «Капіталу». Вона була його прямим продовженням і розпитком ііого ідей. У той же час ця теорія містить ряд положень й узагальнень, які мають самостійну наукову вагу. Основні положення ленінської теорії викладені в його книзі «Імперіалізм як вища стадія капіталізму» (1917).

Причини й напрямки монополізації, утворення фінансового капіталу й фінансової олігархії, ціноутворення, інші ознаки й наслідки монополістичної стадії капіталізму характеризує Ленін.

Економічним наслідком вивозу капіталу є інтернаціоналізація економіки, що веде до утворення міжнародних монополістичних соючіїї і поділу світу між ними. Правильно визначається причини ніші як засобу реалізації економічних інтересів.

Одержавлення економіки характеризується як процес поглиблення суспільного характеру праці, створення умов для виконання держаною нових економічних, політичних і соціальних функцій.

В цій праці крім застосування марксистської методології аналізу до нових реалій розвитку капіталістичного світу, зроблено спробу дослідній економічні

закономірності й наслідки та економічне підґрунтя глобальних трансформацій.

Уявлення про розвиток В. Леніним економічних та класових постулатів марксистської доктрини дають твори «Держава і революція» та «Доповідь па захист резолюції про поточний момент», які свідчать про крайній радикалізм та ортодоксальність ленінських підходів до формування доктрини майбутнього соціалістичного суспільства.