Макроекономічні показники і методика їх обчислення - Макроэкономика - Каталог для студента - Каталог статей - Школьный и студенчиский сайт
Воскресенье, 11.12.2016, 06:07
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Макроэкономика

Макроекономічні показники і методика їх обчислення

І. Методичні рекомендації до вивчення теми

У даній темі передбачається вивчення таких питань:

1.Система національних рахунків як інструмент обгрунтування макроекономічних показників.

2. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків.

3. Номінальний і реальний ВНП. Індекси цін. Інфлювання  і дефлювання ВНП.

Система національних рахунків (СНР) спирається на визначену систему категорій, за допомогою яких оцінюється результат економічної діяльності країни. Основні з них - інституціональна одиниця, сектор, економічна операція, рахунок.

Національна економіка - це сукупність інституціональних одиниць, що є базовою одиницею рахунку в СНР. Якщо економічні інтереси таких інституціональних одиниць зосереджені на території даної країни, то їх називають резидентами цієї країни і навпаки - інституціональні одиниці, економічні інтереси яких зосереджені за межами даної країни, є нерезидентами.

У залежності від функцій, поводження і цілей всі інституціональні одиниці -резиденти об'єднуються у відповідні сектори: підприємства, фінансові установи, суспільні і приватні організації; домашні господарства, зовнішньоекономічні зв'язки.

Інституціональні одиниці вступають між собою у певні відношення, що називаються економічними операціями. Їх розділяють на 3 групи: операції з товарами і послугами; розподільні операції, фінансові операції. Облік всіх економічних операцій здійснюється за допомогою визначеної системи рахунків, у яких економічні відношення між інституціональними одиницями враховуються на основі принципу подвійного обліку. Це означає, що кожна операція враховується двічі: на однім рахунку як ресурси (зміни в зобов'язаннях), на іншому як їх використання (зміни в активах).

СНР спирається на систему макроекономічних показників, за допомогою яких вимірюються результати функціонування національної економіки:

- ВНП- валовий національний продукт

- ВВП- валовий внутрішній продукт

- ЧНП- чистий національний продукт

- НД - національний доход

- ОД- особистий доход.

ВНП- ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, зроблених в економіці за визначений період часу (звичайно рік). ВНП вимірює вартість продукції, виробленої за допомогою чинників виробництва, що знаходяться у власності громадян даної країни, у тому числі і на території інших країн.

ВВП-вимірює вартість кінцевої продукції, зробленої на території даної країни за визначений період, незалежно від того, знаходяться чинники виробництва у власності громадян даної країни або належать іноземцям.

Існують три способи виміру ВНП (ВВП):

а) по витратах (метод кінцевого використання)

б) по доданій вартості (виробничий метод)

в) по прибутках (розподільний метод).

Визначення ВНП по витратах здійснюється за формулою: Y=С+I+G+Хn, де

Y-ВНП

С - особисті споживчі витрати

I - валові приватні внутрішні інвестиції

G - державні закупівлі товарів і послуг

Хn - чистий експорт, що визначається як різниця між експортом і імпортом.

При підрахунку ВНП виробничим методом підсумовується вартість, додана на кожній стадії виробництва кінцевого продукту.

Додана вартість - це різниця між вартістю продукції, зробленою фірмою, і сумою, сплаченої іншими фірмами за придбану сировину, матеріали (тобто за проміжну продукцію). Виробничим способом ВВП можна розрахувати за формулою:

Y = (ВП – МЗ) + ЧНП, де

де Y - ВНП

ВП - валовий випуск продукції МЗ - матеріальні витрати ЧНП - чисті продуктові податки, тобто продуктові податки мінус субсидії.

При розрахунку ВНП по прибутках підсумовують усі види факторних прибутків (заробітна плата, відсотки і т. д), а також два компоненти, що не є прибутками: амортизаційні відрахування і чисті непрямі податки на бізнес, тобто податки мінус субсидії.

Зв'язок між ВНП і ВВП виражається такою формулою:

ВНП = ВВП +чисті факторні прибутки з-за кордону

Чисті факторні прибутки з-за кордону рівні різниці між прибутками, отриманими громадянами даної країни за кордоном, і прибутками іноземців, отриманими на території даної країни.

ЧНП = ВНП - амортизаційні відрахування

 НД = ЧНП - непрямі податки на бізнес

ОП = НД - (внески на соціальне страхування + податки з доходу корпорацій + нерозподілений доход корпорацій) + трансфертні платежі

Всі макроекономічні показники розраховуються в поточних цінах. Тому рівень і динаміка їх залежить не тільки від реальних змін в економіці, але і від зміни цін. Щоб розмежувати вплив на ВНП фізичних обсягів виробництва і цін, розрізняють номінальний і реальний ВНП. Номінальний ВНП розраховується в поточних цінах, реальний - у незмінних цінах, тобто в цінах базового року.

YR = YN

         PP

де YR - реальний ВНП

YN - номінальний ВНП

РP- індекс цін, дефлятор ВНП.

Отримані показники реального ВНП можна безпосередньо зіставляти з показником базового року, тому що усі вони відбивають тільки зміну об'єму виробництва, а не зміни рівня цін. У порівнянні з номінальним ВНП реальний ВНП більш точно характеризує результат функціонування економіки.

Якщо розмір індексу цін, менше одиниці, то відбувається коригування номінального ВНП у бік збільшення, що називається інфлюванням.

Якщо розмір індексу цін більше одиниці, то відбувається коригування номінального ВНП у бік зменшення, тобто дефлювання.

У макроекономіці використовується декілька видів індексів цін: індекс споживчих цін, дефлятор ВНП, індекс Фішера.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) розраховується по типу індекса Ласпейреса, або індексу цін із базисними вагами (набором благ, фіксованим по базисному року).

Pi = Σni-1 Pti Q0i

       Σni=1 P0i Q0i,

Де P0i і Pti  - ціни і-го блага, відповідно в базисному та поточному періоді.

Q0i,- кількісь і-го блага в базовому періоді.

Індекс даного типу не враховує зміни в структурі ваг у поточному періоді в порівнянні з базисним, що дещо спотворює результат.

Дефлятор ВНП розраховується по типу індексу Пааше, тобто індекс, де в якості ваг використовується набір благ поточного періоду.

Pi = Σni-1 Pti Qti

       Σni=1 P0i Qti,

Qt – кількість і-го блага в поточному періоді

На відміну від індексу Ласпейреса, індекс Пааше декілька занижує ріст рівня цін в економіці, оскільки також не враховує динаміку структури ваг, але фіксує її вже в поточному періоді.

Індекс Фішера почасти усуває нестачі індексів Ласпейреса і Пааше,  усереднює, їх значення.

PF = √PiPp

Категория: Макроэкономика | Добавил: eklion (15.03.2010)
Просмотров: 3627
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1334
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтов - uCoz