Нестатки що прийняли форму конкретної необхідності людей у визначених благах, товарах, послугах, називають потребами. Коло потреб сучасної людини вкрай різноманітне, тим більше, що людські потреби включають не тільки індивідуальні нестатки, але і потреби родини, соціальної групи, виробничого колективу, населення, народу, держави. І в той же час це коло безупинно розширюється, потреби зростають і в кількісному й у якісному відношенні. Ця закономірність має назву «закон зростання потреб», прояв якого зумовлений не тільки прагненням до кількісного зростання споживання, але не в меншому ступені зміною структури потреб, розширенням їхнього кола, розмаїтості, зрушенням пріоритетів, розвитком взаємозамінності, якісним удосконалюванням. Потреби можуть бути матеріальні і духовні, раціональні й ірраціональні, абсолютні і дійсні. У залежності від вибраного критерію, потреби можна класифікувати на певні групи:1.За рівнем необхідності (першочерговості):а) потреби в предметах першої необхідності (харчі, житло, одежа);б) потреби в предметах розкошу (яхти, норкові шуби...).2.За об'єктами: а) матеріальні потреби;б) духовні потреби.3.За суб'єктами: а) особисті потреби;б) потреби фірм;в) державні потреби.4.За формами задоволення: а)потреби, які задовольняються індивідуально; б)потреби, які задовольняються колективно (водопостачання, газопостачання та ін.) 5. За роллю в суспільному відтворенні: а) потреби в предметах споживання; б) потреби в засобах виробництва. У західній економічній літературі найбільшого поширення в класифікації потреб людини набула так звана „піраміда потреб” відомого соціолога з США А. Маслоу, яка відображає рівні пріоритетності. Головна особливість потреб полягає в їх безмежності, тому що:1) людство розвивається, розвиваються і його потреби — історично і соціально;2) підвищується культурний рівень людей, і їхні потреби в цьому аспекті зростають;3) будь-який новий винахід стає потребою і породжує ланцюг нових потреб;4) засоби масової інформації дуже оперативно роблять дану потребу надбанням усіх людей, поза залежністю від того, до якого класу вони належать, чи у якій країні проживають;5) потреби ростуть кількісно в силу росту народонаселення Землі. Таким чином: в економічному змісті має місце необмеженість потреб людини в матеріальних благах і послугах. У тісному зв'язку з потребами знаходяться економічні інтереси як форма прояву економічних потреб, форма прояву економічних відносин людей у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Економічні інтереси виражають господарську користь, вигоду, реалізуючи які, господарський суб'єкт забезпечує самостійність, саморозвиток. Намагаючись задовольнити потреби, суспільство в кожний даний момент зустрічається з відносною обмеженістю ресурсів.