ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ - Размещение продуктивных сил - Каталог для студента - Каталог статей - Школьный и студенчиский сайт
Воскресенье, 04.12.2016, 05:50
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Размещение продуктивных сил

ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ

 Чорна металургія є найбільшою галуззю і становить матеріальну базу всього комплексу важкої індустрії України. Вона впливає на розвиток усіх галузей господарства, є найголовнішим споживачем палива, електроенергії та води.

Чорна металургія включає виробництв, найважливішими серед яких є видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового значення, вторинна переробку чорних металів і коксування вугілля, виробництво допоміжних матеріалів.

Чорна металургія є важ­ливим чинником створення промислових і економічних районів. Супутніми є галузі промисловості, що використовують відходи від виплавлення чавуну й коксування вугілля, відходи від теплової енергети­ки й металомісткого машинобудування. Потреба в раціональному використанні праці жінок у металургійних районах України зумовлює розвиток тут легкої й харчової промисловості. Чорна металургія впливає на формування таких потужних промислових районів і підрайо­нів, як Донбас, Придніпров'я, Криворіжжя.

Чорна металургія зумовила й стимулювала розвиток таких галузей, як залізорудна та кам'яновугільна, видобуток мінеральної сировини.

Для чорної металургії є характерним високий рівень концентрації виробництва: 98% чавуну і 97% сталі виробляється на підприємствах із річним виплавленням понад 1 млн т. За рівнем концентрації виробництва чорних металів Україна посідає одне з перших місць у світі.

Найпоширеніша форма організації виробництва в чорній металур­гії – комбінати, які належать до підпри­ємств металургійно-енергохімічного профілю. Особливо ефективне комбінування металургійної переробки з коксуванням вугілля на комбінатах з повним циклом виробництва.

Крім підприємств повного циклу в чорній металургії є такі, що спеціалізуються на виплавленні чавуну і сталі або тільки сталі й прокату. Підприємства, які не мають чавунного виробництва, належать до переробної металургії. Особливе місце займають підприємства, що виробляють феросплави. Окремо виділяється «мала металургія», яка організована на великих машинобудівних підприємствах і спеціалізується на виплавленні сталі й прокату.

Металургія повного циклу, переробна й «мала металургія» значно відрізняються між собою за розміщенням.

При розміщенні металургії повного циклу визначальним чинником є сировина й паливо, які за часткою витрат на виплавлення чавуну стано­влять 30-85%, у тому числі 50% витрат припадає на кокс. Для виплавлення 1 т чавуну потрібно 1,2-1,5 т вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флю­сових вапняків і 30 м3 води. Ефективність металургійного виробництва забезпечує вигідне транспортно-географічне розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання та допо­міжних матеріалів.

Переробна металургії використовує переважно металевий брухт, вона тяжіє до місць споживання готової продукції. «Мала металургія» орієнтується на великі машинобудівні центри, що спеціалізуються на виробництві металургійної продукції.

Металургійні підпри­ємства, що виробляють феросплави (сплави заліза з легованими металами) та електросталі орієнтуються на дешеву енергію й наявність легуючих металів - основний чинник розміщення спеціалізованих заводів. Виробництво електросталей зорієнтоване на райони з достатньою кількістю електро­енергії та металевого брухту.

Технічний рівень металургійного виробництва в країні ще невисокий. Так, частка виробництва електросталі й конверто­рної сталі становить 60% від загального виплаву, тоді як у країнах «сімки» - 100%. Частка прокату у виплавці сталі за останнє десятиріччя зросла і становить понад 77%, а в Японії. Франції, ФРН - понад 80%.

Сировинна база чорної металургії. Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, кок­сом, іншими допоміжними матеріалами та неповністю - марганцем. Загальні запаси залізних руд за категоріями А + В + С1 становлять 27,4 млрд т і складаються з багатих залізистих кварцитів (1,9 млрд т), бід­них (24,1 млрд т) і бурих залізняків (1,4 млрд т). У 1995 р. в Україні видобуто 50,7 млн т залізної і 3,2 млн т марганцевої руди.

Більшість залізної руди Криворізького басейну (75%) видобувається відкритим способом. Крім багатих заліз­них руд із вмістом заліза 50-67%, тут освоюються великі запаси порівняно бідних руді залізистих кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Збагачена залізна руда перетворюється на концентрат із вмістом заліза до 62% і надходить на агломераційні фабрики, а з них - у домни. Понад 20 млн т збагаченої залі­зної руди поставляється на металургійні заводи європейської частини Росії, у Словаччину, Угорщину, Польщу.

На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку руди України. Його запаси становлять 1,4 млрд т руди із вміс­том заліза 30 -40%. До Комиш-Бурунського залізорудного комбінату належать чотири кар'єри для видобутку залізної руди, збагачувальна й агломераційна фабрики. Основні споживачі керченських залізних руд - металургійні заводи Маріуполя.

Запаси Кременчуцького залізорудного району становлять 4,5 млрд т. (тут працює Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат) та Білозерського родовища потужністю 2,5 млрд т руди з  вмістом заліза у високоякісних рудах до 70%.

В Україні сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізних руд (20 млрд т), здебільшого залізистих кварцитів, які є в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і Вінницькій областях.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікополь­ський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Видобуток руди здійснюється тут відкритим (2/3) і шахтним способами.

У Токмацькому районі (Запорізька область) освоюються родови­ща марганцевої руди, споруджено першу чергу найбільшого в Україні Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. Перспективним є Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині, загальні ресурси якого становлять 500-600 млн т із вмістом у руді 8-33% марганцю.

Великі коксохімічні комбінати, розміщені у металургійних центрах Донбасу й Придніпров'я (Макіївка, Ма­ріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ). Більш 50% коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18 коксохімічних підприємств. Кокс - технічне паливо для виплавлення чавуну, а коксівний газ - високо­калорійне паливо для металургійних агрегатів і сировина в хімічній промисловості.

Флюси й вогнетривкі глини використовуються в металургійному галузевому комплексі. Вогнетривкі глини видобувають у Часів'ярському, Новорайському та Веселинівському родовищах (Донецька область), високоякісні флюсові вапняки й доломіти - в Донецькій (Докучаєвськ, Комсомольське, Первомайськ), Дніпропетровській областях і АР Крим. Вогнетривкі матеріали застосовують для виробництва вогнетривкої цегли, будівництва домн, флюси - для виплавлення металу й вилучення шкідливих сполук із залізної руди. Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі й Придніпров'ї. Укра­їна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані в Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) та Черкаській (Новоселицьке) областях.

Металургійні заводи розміще­ні в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, а також у Придніпров'ї - біля родовищ залізних руд і марганцю та джерел водопостачання - Дніп­ра. Ці чинники враховуються, і тепер. Розмі­щення більшості металургійних заводів безпосередньо біля Дніпра, між джерелами сировини й палива, сприяє кращій територіальній організації виробництва чорних металів.

Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл виробництва і щороку можуть виплавляти від 1 до 10 млн т сталі. Найбі­льші з них «Криворіжсталь», «Азовсталь», «Запоріжсталь» і «Дніпроспецсталь».

Металургійні райони. Усі металургійні заводи України розміщені в Донецькому й Придніпровському економічних районах, де вони зосере­джені у трьох галузевих районах чорної металургії - Придніпровському, Донецькому та Приазовському. У Придніпровському районі чорна мета­лургія стала профільною комплексотворною, на її основі сформувалися великі промислові центри й вузли з металургійними підприємствами, що виробляють майже половину вироблюваних в Україні чорних металів і мають виражену спеціалізацію та стійкі зв'язки між собою та споживача­ми металу. Тут розміщено 14 металургійних заводів з 32 в Україні.

До Дніпропетровського металургійного вузла входять металургійні заводи Дніпропетровська (4), Дніпродзержинська й Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізничного транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави та іншу продукцію.

Запорізький металургійний вузол об'єднує металургійний завод по­вного циклу «Запоріжсталь», електросталеплавильний «Дніпроспецсталь» і феросплавний. «Запоріжсталь» випускає чушковий чавун, тонку гаряче- й холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний стальний лист для ав­томобільної промисловості тощо.

Криворізький металургійний вузол включає найбільші в Україні ка­р'єри. шахти, 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, кілька аглофабрик, металургійний завод, Південнотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворудну промисловість.

До Кременчуцького вузла чорної металургії, який ще формується, належить Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, що працює для потреб металургії Придніпров'я й Донбасу.

Донецький металургійний район. До його входять 13 металургійних заводів, кілька потужних коксохімічних підприємств, які виробляють більше половини коксу України. По два металургійних заводи є в Донецьку, Макіївці, Алчевську й Харцизьку; по одному - в Єнакієвому, Краматор­ську, Костянтинівні, Луганську й Алмазному, Краматорську і Костянтинівці. Вони виробляють майже половину чавуну і близько третини продукції металургійної промислово­сті України.

Тут сформовано три металургійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський.

Донецько-Макіївський вузол включає чотири металургійних заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці й Донецьку функціону­ють трубопрокатні, коксохімічні виробництва, налагоджено виробництво вогнетривів.

Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався й поповнився новими доменними печами, мартенами, прокатними станами, конверторним цехом.

До Алчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська область) входять металургійні заводи (Алчевський та Алмазнянський) і чавуноливарний та феросплавний заводи у м. Стаханові. Алчевський завод один із найбільших.

Приазовський металургійний район. До нього віднесено заводи Маріуполя, Камиш-Бурунський ГЗК у Криму, металургійний завод у Керчі. Маріупольський завод «Азовсталь» випускає чавун, сталь і про­кат, працює на офлюсованому агломераті з руд Криворіжжя.

Рівень розвитку чорної металургії України відстає від світового рі­вня з причин технічного й соціального відставання металургії Донбасу та Придніпров'я.

Сучасний рівень розвитку чорної металургії забезпечує власні по­треби України, а також може задовольняти потреби ряду економічних районів європейської частини Росії, Молдови, Білорусі та інших зарубіж­них країн. Діапазон виробництва готової продукції (прокату чорних металів за видами) досить широкий і задовольняє переважно потреби машинобудування й металообробної промисловості України.

Чорна металургія України є прибутковою. Продукція її гірничодо­бувної промисловості - основна стаття валютних надходжень. Проте потенціал її зменшується через технічну відсталість. Киснево-конвертор­ним способом виплавляють сталі біля 44%, методом безперевного розливу - лише 10%, тоді як середньосвітовий рівень становить 95%. Через це втра­ти металу сягають 11% на 1 т прокату. Значним є зношення обладнання у галузі (65%), ще високою залишається собівартість вироб­ництва чавуну, значною - частка браку. Тому внутрішні ціни на продукцію чорної металургії на 25% вищі за світові.

Експорт продукції чорної металургії до країн колиш­нього Союзу пов'язаний з певними труднощами, хоч для вирішення цієї проблеми створено міжнародне об'єднання вугілля й металу України, Ро­сії та СНД. Крім того, ряд країн-монополістів металургійної промисловості перешкоджають виходу України на міжнародний ринок, ведуть проти неї антидемпінгову політику, обмежують величину квот на продаж металу.

Основні завдання розвитку чорної металургії - реконструк­ція металургійних комбінатів, перегляд структури на користь найрентабельніших виробництв, докорінне поліпшення якості та збіль­шення обсягів виробництва металопродукції, нових видів продукції, особливо легованої та інших видів сталі, пропорційне співвідношення між виробництвом сталі й прокату.

Потрібно розвивати й удосконалювати киснево-конверторний про­цес, збільшувати частку агломерату та окотків у залізорудній частині шихти при виплавленні переробного чавуну, реконструйовати й модернізувати устаткування, інтенсифікувати технологічні процеси, механізувати й автоматизувати їх, поліпшити технології прокату й труб, особливо обсадних, придатних для глибокого буріння нафти та природ­ного горючого газу, спеціальних видів труб, у т. ч. багатошарових для газопроводів, освоїти випуск нових марок феросплавів, підвищити якість металопродукції і розширити її сортамент.

Сучасному машинобудуванню України особливо потрібні холоднокатаний металевий прокат, гнуті профілі, прокат з антикорозійним покриттям, стальна холоднокатана стрічка, високоякісні метизи, порош­ки з легованих сталей і сплавів, а також металокераміки.

Перспективним є будівни­цтво невеликих заводів із неповним циклом потужністю 50-500 тис. т, оснащених електропечами, машинами неперервного розливу сталі і сор­товими станами. Такі заводи є перспективними (діє у м. Василькові Київської області), оскільки працюють на ресурсах металевого брухту і задовольняють попит споживачів на різні види прокату.

Згідно з розробленою «Концепцією розвитку гірничо-металургій­ного комплексу України на період до 2010 року», видобуток залізної руди має становити 70 млн т, передбачається підвищення вмісту заліза в кон­центраті, зменшення енерговитрат. Збільшиться виробництво коксу, чавуну і сталі - відповідно до 21, 22 і 27 млн т. Буде виведено з експлуатації застарілі потужності, впроваджено безперевну розливку сталі, виробництво нержавіючої листової й трансформаторної сталі, нафтопровідних труб малого діаметра.

У чорній металургії знизилися темпи зростання продуктивності праці (в гірничодобувному виробництві), спостерігається систематичне зниження капітальних вкладень та основних виробничих фондів, зумовлене погіршенням умов видобутку рудної і нерудної сировини, експлуатацією родовищ з низьким вмістом заліза в рудах і збільшенням собівартості основних виробничих фондів, що пов'язано з охороною на­вколишнього середовища. Успішне розв'язання цих проблем має велике економічне й соціальне значення.

Категория: Размещение продуктивных сил | Добавил: eklion (09.06.2010)
Просмотров: 3951
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1329
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтов - uCoz