Понедельник, 23.10.2017, 18:47
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Размещение продуктивных сил

Міське і сільське розселення

Розміщення населення характеризує міське і сільське розселення. На розселення впливають соціально-економічні (розвиток та розміщення продуктивних сил тощо), природні (рельєф, клімат тощо) й демографічні чинники, а також інтенсивность та напрями постійних і маятникових переміщень населення.

Основу єдиної системи розселення в Україні, становлять адміністративно-, виробничо- та культурно-побутові передумови й чин­ники. Виділяються регіональні (Центральна, Західна, Північно-Східна і Південна) й обласні системи розселення, які являють собою сукупність міських і сільських поселень, об'єдна­них навколо обласних центрів і керованих ними. Є й локальні системи розселення у межах областей: міжрайонні, кущові й елементарні. Вони формуються навколо якогось центру на основі виробничих, трудових, культурно-побутових, адміністративних та родинних зв'язків.

Міське розселення. Найважливішим чинником розміщення населення, в тому числі місько­го, в Україні є соціально-економічний чинник, тобто розміщення продуктивних сил, від якого залежать виникнення міст і приплив сільського населення до них. Так, міське населення з 1913 до 2002 p. зросло майже у 5 разів, а сільське - зменшилося в 1,6 раза. Станом на 1січня 2002 р. кількість міського населення складала 32 млн. 538 тис. осіб, сільського – 15 млн. 878 тис. осіб.  Співвідношення міського і сільського населення становило вдповідно 67 і 33%. Нині в Україні є 454 міст і 896 містечок.

Місто - це населений пункт, який виконує промислові, транспортні, культурно-торгові та адміністративні функції, а його населення складається з робітників і службовців та їхніх сімей. Міста поділяють на економічні (промислові, транспортні) та неекономіч­ні (адміністративні, культурницькі, рекреаційні тощо). Міста, що виконують одну функцію, називають монофункціональними. Найчастіше вони є поліфункціональними.

Найгустіша мережа міст у Донецькій (51), Луганській (37), Київсь­кій (26), Одеській (19) та Харківській (17) областях. Найменше їх у Миколаївській та Херсонській (по 9), Рівненській, Закарпат­ській та Волинській (по 10) областях.

Містечка – це промі­жня між містом і селом ланка поселень. Розміщуються вони навколо промислових підприємств, залізничних вузлів, курортів чи санаторіїв. У них мешкають дві та більше тисяч, переважно робітників і службовців та членів їхніх сімей.

Містечка бувають індустріальні, агропромислові, сільськогос­подарські, несільськогосподарські та мішаного типу. В 2001 p. їх було 897, або 66,7% всіх міських поселень України в них проживало 13,2% кількості міського насе­лення.

Міські поселення поділяються на такі групи: малі (до 50 тис. осіб), середні (50-100 тис.), великі (100-500 тис.), дуже великі (500-1000 тис.), міста-мільйонери (1 млн осіб і більше).

Найчисельніша група - малі міста. Із загальної кількості міст (1345) вони становлять 1242, тобто 92,3%, проте в них проживає 31,8% міського населення України. Середніх міст 55 (в них мешкає 11,3% міського населення), великих - 37 (26,2% міських жителів), дуже великих - 4 (8,4% мешканців міст). У п'ятьох містах-мільйонерах проживає 21,6% міського населення. У великих, дуже великих і містах-мільйонерах проживає 57% міського населення України.

Міста-мільйонери - Київ (2,602 млн осіб), Харків (1,470 млн). Більш як по 1 млн осіб у містах Дніпропетровську (1,064 млн), Донецьку (1,016 млн), Одесі (1,029 млн). Дуже великі міста - Запоріжжя (814 тис. осіб), Львів (732 тис.), Кривий Ріг (667 тис.), Миколаїв (514 тис. осіб).

Малі й середні міста, як правило, виконують адміністративні та торгово-розподільчі функції вони є центрами областей і адміністративних районів. У них часто зосереджуються переробні підприємства поблизу джерел сільськогосподарської сировини, родовищ корисних ко­палин. Ці міста використовують власну робочу силу й трудові ресурси навколишніх сел.

Великі міста на сході й півдні України обслуговують потужну промисловість Донбасу й Придніпров'я, морський транспорт, курортно-рекреаційну галузь. Це - Горлівка, Єнакієве, Костянтииівка, Алчевськ, Макіївка, Севастополь, Сімферополь, Керч та ін. У них як і у містах-мільйонерах за 1989-2001 pp. чисельність населення зменшилася на 1,7%.

Існує пряма залежність між рівнем урбанізації та густо­тою населення. Високий рівень урбанізації в областях: Донецькій - 90,2% (густота населення - 189,0 осіб/км2), Дніпропетровсь­кій - 83,6% (120,8 осіб/км2), Харківській - 79% (95,5 осіб/км2), Львівській - 60,8% (125,2 осіб/км2) та ін. Підвищена густота населення в цих областях за рахунок міського населення.

В Україні 19 міських агломерацій (понад 16 млн осіб) - зосереджень функціонально пов'язаних між собою міських поселень, в яких сконцентровано потужні виробничий, культурний, освітній і торговий потенціали. Великі міські агломерації породжують негативні явища: через надмірну концентрацію промисловості зменшуються рекреаційні зони і взагалі вільні території для озеленення та ін. Моноцентричні агломераціїї (міста Київ, Харків, Одеса, Львів) зумовлені значним виробничим та невиробничим потенціалом, транспортом. Біцентрічні й поліцентрічні міські агломерації характерні для ра­йонів інтенсивного розвитку важкої індустрії - Донецького та Придніпровського регіонів: Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, та iн.

Центрами рекреації й оздоровлення населення є такі міста, як Моршин, Хмільник, Трускавець, Євпаторія, Ялта, Алушта та ін.

Сільське розселення. Чисельність сільського населення в Україні зменшується. Якщо в 1913 p. його частка становила 81% всього населення України, то в 2002 p. - понад 33%, тобто зменшилася в 1,7 раза. Сільське населення ще пере­важає у Вінницькій (54%), Закарпатській (63%), Івано-Франківській (58%), Рівненській (53%), Тернопільській (58%), Чернівецькій (60%) областях, тобто в західному регіоні України, де промисловість розвивалася повільніше, ніж на сході. Найменша частка сільського населення в Донецькій (9,8%), Луганській (13,6%), Дніпропетровській (16,4%), Харківській (21%) областях та ін. Сільське населення живе в селах, загальна кількість яких зменшується (з 42 229 у 1961 p. до 28762 у 2001 p., майже в 1,5 раза). Половина сіл (54,8%) зосереджена в Захід­ній економічній зоні.

За кількістю жителів села поділяють на малі (І тип - до 500 осіб) - 57,7%., середні (II тип - 500-1000 осіб) - 22,4%, і великі (III тип - понад 1000 осіб) - 19,9%. Більшість сільського населення проживає в середніх і вели­ких селах. Відмінності у розселенні сільського населення у різних регіонах зумовлені природними, суспільно-економічними умовами та історичним минулим. На Поліссі з його мозаїчними сільськогосподарськими угіддями переважають невеликі за людністю села. У Лісостепу густота сільського населення висока і тому багато сільських поселень, розміщених поблизу одне від одного; у Степу гус­тота сільського населення незначна, вони розміщені біля водотоків і тому мережа сільських поселень зріджена. У Закарпатті та Прикарпатті села великі, в Криму - роз­міщені уздовж водотоків та на гірських схилах.

За функціями сільські поселення поділяються на сільськогосподарські й несільськогосподарські (біля промислових підприємств, транспортних вузлів, лісопромислових закладів та ін.).

У системі сільського населення й розселення по­ширена депопуляція, особливо в Чернігівській, Сумській, Житомирській, Черкаській, Вінницькій, Кірово­градській, Дніпропетровській та інших областях. Смертність тут перевищує народжуваність (природний регрес населення). За 1979-2001 pp. кількість сільського населення змен­шилася на 3,4 млн, або на 16,8%.

Сільське розселення на сучасному етапі деградує, село знелюднюється. Тут постійно проживають переважно люди старшого віку (29%)).

Найтиповішим є Східноукраїнський регіон сільського розселення (38% території країни)). Тут низька густота сільського населення (21 особа/км2), невелика людність - у середньому 423 особи на одне поселення. Цей регіон займає значну територію Лівобережної України, простягається до АР Крим, заходить на Правобережну частину в районі Київсько-Житомирського Полісся, а на півдні - до Одеської й Кіровоградської областей.

Другим за площею є Подільський регіон сільського розселення, розміщений на Подільській височині (Хмельницька, Вінницька області). Середня густота сільського населення - 34 особи/км2 і людність сільських поселень понад 620 осіб. Села розміщені в лісостеповій частині вздовж річок та шосейних шляхів.

Українське село потребує додаткових вкладень для прискорення будівництва і впровадження в дію об'єктів сфери послуг, соціально-економічної інфраструктури, вжиття заходів щодо зменшення відпливу населення, закріплення молоді на селі, оптимізації маятникової міграції до міста, а саме: приватизації землі, її роздержавлення та паювання; поліпшення умов сільськогосподарської праці, зменшення ручної праці; розширення будівельної індустрії, збільшення послуг для будівництва й ремонту житлових будівель; збільшення обсягів будівництва водопровідних та газових мереж тощо.

Категория: Размещение продуктивных сил | Добавил: eklion (09.06.2010)
Просмотров: 2323
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1439
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтов - uCoz