|
|
Каталог статей
ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ КОМПЛЕКСИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ
Територіально-виробничі комплекси (ТВК) - це поєднання під¬приємств і установ, для яких територіальна спільність їхніх компонентів є додатковим чинником підвищення економічної ефек¬тивності за рахунок значної стабільності взаємних зв'язків (у тому числі інформаційних) і ритмічності виробничого процесу, скорочен¬ня транспортних витрат, раціонального використання усіх видів місцевих ресурсів та сприятливих умов маневрування ними.
Система ТВК має ієрархічний характер. Сукупність кількох ТВК на певній території породжує взаємозв'язки між ними, зумовле¬ні спільним використанням території і промислової інфраструктури. Створюються умови, за яких стає ефективною централізація деяких виробництв, розрахованих на задоволення потреб ряду комплексів та автономних підприємств. Тоді виникає регіональний ТВК, який мо¬жна вважати основою економічного району.
Враховуючи тенденцію до групового розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними об'єктів, до вдосконалення старих і формування нових ТВК, потрібно виробляти дійові заходи ефектив¬ного їх регулювання. ТВК різних масштабів і типів зарекомендували себе як найефективніша форма розміщення продуктивних сил, спеці¬алізації і пропорційного розвитку господарства України та її економічних районів. Тому великого значення в розміщенні продук¬тивних сил набувають ТВК різного змісту і рівня ієрархії, зокрема галузевих, міжгалузевих, інтегральних.
Галузевий ТВК поєднує підприємства на певній території. Для нього властиве щільне компонування у вигляді промислових вузлів і центрів, а також промислових агломерацій. Висока просторова наси¬ченість промисловості на обмеженій території зумовлює більш тісні зв'язки структурних елементів комплексів основних виробництв і ба¬гатьох об'єктів міжгалузевого значення. Загалом галузевий комплекс – це група підприємств з широкими взаємними виробничими зв'яз¬ками, а також залежністю в оптимальному залученні до суспільного виробництва як чоловічої, так і жіночої праці. При цьому особливо важлива роль відводиться зв'язкам соціальної інфраструктури, що сприяє підвищенню ефективності комплексності.
Міжгалузеві ТВК формуються на основі певних виробничих процесів, які об'єднують послідовні стадії переробки первинної сиро¬вини.
Інтегральний ТВК є взаємозв'язаним і взаємозумовленим поєд¬нанням галузей матеріального виробництва на певній території. Галузеві й міжгалузеві ТВК при цьому є лише своєрідними його бло¬ками. Важливими елементами територіальної структури інтегрального господарського комплексу регіонів України є економі¬чні вузли, центри й пункти. Економічний вузол – це локальний господарський комплекс, який поєднує на компактній території всі галузі матеріального виробництва і невиробничої сфери. Для еконо¬мічних центру й пункту характерні відповідно ширші й вужчі зв'язки із сусідніми територіями.
Комплекси виконують багатогалузеві функції, проте в кожно¬му з них є одне або кілька підприємств, котрі становлять виробниче ядро, навколо якого розташовуються інші промислові об'єкти. Час¬то таким ядром стає електроенергетика. Крім електроенергетичного, провідними чинниками в Україні є трудові ресурси, будівельні бази, водозабезпечення, транспорт, утилізація відходів основних вироб¬ництв.
Для багатьох ТВК України поняття комплексності є досить умовним. Часто під комплексністю розуміють лише спільність території, тісні взаємозв'язки об'єктів виробничої інфраструктури і розташованих у певному районі підприємств, об'єктів сфери обслу¬говування населення.
У виникненні об'єктивних умов для формування нових ТВК останніми роками якісні зміни не сталися. Проте в місцях нового про¬мислового будівництва об'єкти соціальної інфраструктури у вигляді впорядкованих міст і містечок стали одними з важливих чинників створення ТВК в Україні.
Усі райони великих промислових новобудов, де потрібно вирі¬шувати проблему працевлаштування великої кількості будівельників, практично мають об'єктивні умови для формування нових ТВК. При цьому структура й ефективність чинників впливу на формування ТВК залежать від розмірів додаткових резервів і можливостей комплексеутворення, об'єктивних економічних та природних умов України.
Важливою закономірністю формування ТВК є комплексність розвитку конкретних виробництв. За територіального зосередження промисловості немає потреби будувати транспортні шляхи для кож¬ного підприємства окремо, крім того, зменшуються витрати на допоміжні й сервісні підприємства, житлово-комунальне господарс¬тво, лікувальні заклади.
Під впливом територіального зосередження та закономірностей і комплексності розміщення виробництва формується територіальна структура економічних районів, яка включає кілька важливих елеме¬нтів, створених внаслідок розміщення промисловості, сільського господарства, транспорту. Її промислові елементи можна поділити на дві групи: галузеві й комплексні.
Основні елементи територіальної структури виробництва є ТВК або можуть перетворитися на них. Проте галузевий і промисловий центри не можна ототожнювати з ТВК у повному розумінні цього слова. Отже, територіальна структура економічного району – це су¬купність ТВК різних ступенів досконалості в такому поєднанні, яке створює зручну летку в системі територіального поділу праці.
У ТВК взаємопов'язані виробництва представлені промислови¬ми та іншими виробничими підприємствами, розташованими на різних промислових майданчиках, але на таких відстанях одне від одного, які забезпечують територіальну єдність виробництва і спо¬живання.
Оскільки суспільне виробництво існує у вигляді конкретних під¬приємств, то вивчення впливу розміщення певних галузей на формування комплексів має особливе значення. Найбільший такий вплив справляють ті галузі, яким властива велика комплексутворювальна роль (чорна металургія, паливна промисловість, електроенергетика, машинобудування, лісова і деревообробна проми¬словість). Легка й харчова промисловість формують переважно елементарні комплекси або доповнюють комплекси інших типів.
Важливими у формуванні та функціонуванні територіальних галузевих, міжгалузевих й інтегральних комплексів є економіко-екологічпі та демографічні елементи. У межах ТВК вони сприяють кращому забезпеченню комплексної переробки сировини, викорис¬танню природних, трудових і матеріальних ресурсів, ефективній організації суспільного виробництва, створенню системи поселень з належними умовами праці й життя людей.
Останніми роками тісно пов'язаний із створенням промислових або інших ТВК розвиток міських агломерацій. Взаємозв'язки цих аг¬ломерацій значно підвищують ефективність виробництва на основі територіально-групового розміщення підприємств, єдиних комуніка¬цій та сервісного господарства, розвитку міст-супутників тощо.
Великі гідроелектростанції можуть бути основою формування не тільки промислових, а й промислово-транспортних, промислово-аграрних, промислово-транспортно-аграрних комплексів. Каскад ГЕС на Дніпрі став важливим чинником формування ТВК саме в ра¬йонах Придніпров'я. Формуванню нових ТВК сприяє також розширення електричних мереж на територіях, які не мають власних енергетичних баз.
Залізорудна промисловість впливає на формування ТВК здебі¬льшого у двох напрямах: 1) сприяє створенню локальних гірничодобувних, залізорудних і допоміжних підприємств, містечок, міст та ін., тобто відносно самостійних галузевих ТВК (приклад – багаті на вміст заліза родовища); 2) пов'язана з видобутком бідних руд відкритим способом. Центральними ланками тут стають наземні збагачувальні й агломераційні фабрики, енергетичне, транспортне та інші господарства, де найбільше робочої сили і основних фондів.
У виробництві чорних металів за сучасного рівня техніки в Україні дедалі важливішою стає наявність палива, ніж залізної руди, що істотно впливатиме на формування промислових ТВК в тому чи іншому районі.
У формуванні ТВК важливою є структура основних комплексоутворювальних галузей, до яких належить машинобудування. Поліцентричний тип розвитку машинобудівних центрів України ха¬рактерний для районів з високим індустріальним потенціалом, де чітко визначилися ТВК. У формуванні ТВК Придніпров'я, Прикар¬патського гірничо-хімічного та деяких інших мають брати участь різні підтипи поліцентричного типу, оскільки вони найбільше відпо¬відають раціональному розміщенню продуктивних сил у межах відповідних економічних районів.
Моноцентричний тип розвитку машинобудівних центрів хара¬ктеризується тим, що в центрі району чи області зосереджується основна частина робітників і продукції машинобудування. До цього типу належить більшість областей і міст України.
Для України характерна загальна закономірність групової те¬риторіальної концентрації підприємств машинобудування, що зумовлює утворення «кущів» машинобудівних заводів, які разом з ін¬шими промисловими підприємствами формують іноді цілі інтегральні ТВК.
Комбінування хімічних підприємств між собою та з підприємс¬твами інших галузей економіки України зумовлює їх комплексне групове розміщення і робить хімічну промисловість однією з найва¬жливіших ланок у формуванні ТВК.
Територіальній концентрації виробництва і формуванню ТВК сприяють також комплексне використання сировини, розширення тех¬нологічних та економічних зв'язків між виробництвом мінеральних добрив та іншими галузями основної хімії, металургією, вугільною, нафтовою, газовою промисловістю тощо.
Мінерально-сировинні ресурси мають вирішальне значення для формування комплексів промисловості будівельних матеріалів лише при розміщенні цементної промисловості. Комплексоутворювальні функції будівельної промисловості досить обмежені, оскільки її підприємства самі видобувають сировину і виготовляють напівфаб¬рикати й готову продукцію.
Комплексоутворення лісової, паперової і деревообробної про¬мисловості грунтується на зональності розміщення лісів, комплексному характері деревини як сировини, територіальному збігу масового споживання різних видів продукції.
Глибокі та всебічні виробничі зв'язки визначають регіональну спільність промислових та аграрно-промислових ТВК. У структурі внутрішніх зв'язків одних комплексів можуть переважати сировинні зв'язки, других – вироби міжгалузевих формувань, третіх – продук¬ція кінцевого споживання. Найбільш розгалужені виробничі зв'язки в інтегральних ТВК, для яких характерні високі темпи розвитку од¬них підгалузей порівняно з іншими, що спричинює територіальні зрушення в матеріальному виробництві.
В Україні з її високим господарським освоєнням території, зо¬крема в Донбасі та Придніпров'ї, а також у густонаселених великих містах інших регіонів, слід удосконалювати ТВК оптимізацією їх га¬лузевої структури, технічним переобладнанням підприємств, раціоналізацією внутрішніх і міжгалузевих транспортно-економічних зв'язків тощо. Це основний шлях розв'язання проблеми вдосконален¬ня територіальної організації продуктивних сил і джерело економії суспільної праці в Україні.
У деяких регіонах є об'єктивні передумови для формування но¬вих ТВК у зв'язку з можливим нарощуванням промислового потенціалу галузей і регіонів внаслідок побудови нових індустріаль¬них об'єктів.
У господарському комплексі України можна виділити 57 ТВК, які сформувалися або перебувають на стадії формування, та понад 300 різних промислових центрів, котрі безпосередньо не належать до те¬риторіального складу вищих за таксономічним рангом структурних елементів, оскільки розміри переважної більшості цих структурних елементів невеликі.
До ТВК можна віднести агропромислові комплекси, які є скла¬дними міжгалузевими утвореннями. Їх функціонування має велике значення для подальшого розвитку сільського господарства України. Найпоширеніші в країні рослинницько-промислові комплекси: цук¬рово-буряківничий, плодоовочеконсервний, олійно-жировий, виноградницько-виноробний, льонопромисловий, ефіро-олійний; тваринницько-промислові комплекси: м'ясо- молочно-, і птахопромисловий.
|
| Категория: Размещение продуктивных сил | Добавил: eklion (25.09.2011)
|
| Просмотров: 6461
|
|
|
