Суть
цього виду страхування
полягає у зменшенні
або усуненні кредитного
ризику. Він поширюється тільки
на споживчий кредит,
тобто на придбання
товарів довгострокового користування.
Надаючи
споживчий кредит, продавець
практично позбавлений можливості
контролювати
платоспроможність покупця.
За великої кількості
продажів у кредит
деякі з них
не будуть оплачені. Це
типово страховий ризик,
оскільки тут діють
випадковість та математичний закон
великих чисел. Коли ж йдеться
про страхування банківських
кредитів, то не
знайдеться такого страховика,
який би взяв
на себе відшкодування
збитків за неповернення
кредиту або невчасне
його повернення, бо
ніяка інша установа
не знає ступеня
надійності позичальника краще,
ніж сам банк. До
того ж винагорода
банкіру за ризик,
який він на
себе бере, - банківський прибуток. Якби всі
ризики банку, пов`язані з кредитуванням, передати
страховикам, не було б потреби
платити банкірам.
Викладене
не означає, що
в банківській діяльності
немає страхових ризиків. У
процесі кредитування застосовують
такі способи страхового захисту:
·
страхування ризику
неповернення кредиту;
·
страхування відповідальності позичальника
за неповернення кредиту
банку (або іншому
кредитору);
·
страхування невчасної
сплати позичальником відсотків
за кредит;
·
страхування
споживчого кредиту (страхування
векселів);
·
страхування депозитів
фізичних осіб;
·
страхування депозитів
юридичних осіб.
| 
