Географічні назви поділяються на власні
й невласні. Невласні назви – це географічна
номенклатура: місто, село, селище, хутір, гора, хребет, долина, річка, море,
озеро, яр. Власні географічні назви позначають єдині, індивідуалізовані
реальні об'єкти: Київ, Запоріжжя, Одеса, Чернівці, Дніпро, Псьол, Карпати,
Альпи, Байкал. Чимало географічних назв передається словосполученням: Великий
Токмак, Західна Європа, Мінеральні Води, Сухий Яр, Біла Церква, мис Доброї
Надії.
Географічні назви здебільшого
транслітеруються: Алмати (Яблуневе), Аюдаг (Ведмідь-гора), Неаполь (на
полі).
Перекладаються тільки:
а) номенклатурні назви (родові поняття):
гора, затока, море, океан (Чорне море);
б) слова на позначення сторін світу, що
входять до складу власних назв: Північна Буковина, Західний Сибір, Південний
Буг.
Правопис географічних назв
Географічні
назви слов'янських та інших країн передаються в українській мові відповідно до
вимог практичної транскрипції.
Російська літера Е передається:
1. Через е
- після приголосних: Верхоянськ,
Новочеркаськ, Зеленогорск, Воронеж, Лена.
2. Через є
- на початку слова: Євпаторія,
Єнісей, Європа, Єреван;
- після голосного й при роздільній
вимові після приголосного: Єгор'євськ, Колгуєво, Посьєт;
- після приголосного (крім ж, ч, ш, щ,
р, ц) у суфіксах -єв, -єєв: Лежнєво, море Лаптєвих, але: Плещеєво, Ржев, Мис
Рем'янцева;
- коли російському е основи відповідає в
аналогічних основах українське і: Бєженецьк, Бєлгород, Благовєщенськ,
Орєхово-Зуєво.
3. Через і
- в географічних назвах, що мають у
російській мові форму, спільну з відповідною українською: Піщане, Біла
Церква, Стрілка.
Російська літера Е передається:
1. Через йо
- на початку слова та в середині, коли
воно означає сполучення й+о: Йолкіно, Соловйово.
2. Через ьо
- в середині слова, коли воно означає
сполучення м'якого приголосного з -о: р. Оленьок, мис Держньова , але: р.
Березова, Орел.
3. Через о
- під наголосом після -ч, -щ: Рогачово,
Сичовка, Щолкіно.
Російська літера И передається:
1. Через і:
- на початку слова: Іркутськ,
Іжевськ, Іваново;
-після приголосного (крім ж, ч, ш, щ,
ц):Челябінськ, Ніжин, Австрія;
- у кінці невідмінюваних назв: Сочі,
Батумі, Сухумі.
2. Через ї
- після голосного й при роздільній
вимові: Кутаїсі, Троїцьк, Мар'їно.
3. Через и
- після ж, ч, ш, щ, ц перед
приголосними: Жигалово, Нальчик, Щигри;
- у географічних назвах, утворених від
людських імен, спільних для російської та української мов: Дмитрове,
Михайлове, Гаврилово;
- у коренях географічних назв, якщо ці
корені спільні для української та російської мов: Виноградово, Кисловодськ,
Липецьк;
- у префіксі -при: Приморськ, Приволжя;
- у суфіксах -ик, -ич, -ищ:
Зимовники, Боровичі, Осиповичі, Углич;
- у закінченні географічних назв,
уживаних у множині: Березники, Валуйки;
- у словах Сибір, Симбірськ
і похідних від них: Новосибірськ.
Прикметникові закінчення географічних
назв передаються:
1. -ий, -ой - через -ий:
Грозний, Донський;
2. -ий після твердого приголосного – через -ий:
Великий Устюг, після м'якого - через -ій: Нижній Тагіл.
3. –ая – через -а; -яя – через
-я: Зелена Пристань, Нижня Тунгуска.
4. -ое – через
-е; -ее – через -є: Бологе, Крайнє.
5. -ие, -ие – через -і: Нові Ключі, Набережні Човни,
Карські Ворота.
Російські назви з кінцевими -ово,
-ево, -ино передаються через -ово, -єво, -іно (-їно), після шиплячих
– -ино: Внуково, Бородіно, Пушкіно, Мар'їно, Рощино.
Апостроф пишеться:
- в географічних назвах після б, п, в,
м, ф, г, к, х, р перед я, ю, є, ї: В'язники, П'ятихатки, Дем'янськ, Ак'яр,
Гур'єв.
Апостроф не пишеться:
- перед йо: Муравйово, Соловйово.
М'який знак пишеться в географічних
назвах після д, т, з, с, ц, л, н:
- перед я, ю, є, ї: Дьєпп, Угольє;
- перед приголосним: Клязьма, Львів;
- у кінці слів: Гомель, Сімфереполь,
Тянь-Шань.
Суфікси географічних назв -ск, -цк
передаються відповідно українськими -ськ, -цьк: Братськ, Брянськ, Курськ.
У географічних назвах, які мають в
російській мові основу на приголосний (крім б, п, в, м, ф, р) і закінчення -ье,
відбувається подвоєння приголосних: Запорожье – Запоріжжя,
Полесье – Полісся, Закавказье – Закавказзя. Але
Приазов'я, Причорномор'я.
Відмінювання
географічних назв
Усі географічні назви ставляться в тому
відмінку, якого вимагає контекст.
1. Географічні назви з іменниковими
закінченнями -а, -я відмінюються як іменники І відміни: Н.в. Полтава,
Ольвія; Р.в. Полтави, Ольвії; Д.в. Полтаві, Ольвії, З.в. Полтаву, Ольвію; О.в.
Полтавою, Ольвією; М.в. Полтаві, Ольвії, К.в. Полтаво, Ольвіє.
Якщо основа географічної назви
закінчується на г, к, х у давальному і місцевому відмінку виступають з, ц, с: Празі,
Шепетівці, Волосі.
2. Географічні назви іменникового
походження з основою на приголосний та -я відмінюються як іменники ІІ відміни: Н.в.
Ужгород, Запоріжжя; Р.в. Ужгорода, Запоріжжя; Д.в. Ужгороду, Запоріжжю; З.в.
Ужгород, Запоріжжя; О.в. Ужгороодом, Запоріжжям; М.в. Ужгороді, Запоріжжі; К.в.
Ужгороде, Запоріжжя.
При відмінюванні в географічних назвах
відбувається чергування голосних: Київ – Києві, Харків – Харкові, Львів – Львові, Тернопіль – Тернополі.
Якщо основа географічної назви
закінчується на г, к, х у давальному і місцевому відмінках відбувається зміна
приголосних на з, ц, с: Острозі, Владивостоці, Токмаці, Портасі.
3. Географічні назви жіночого роду з
кінцевим приголосним основи відмінюються як іменники ІІІ відміни: Н.в. Керч,
Р.в. Керчі, Д.в. Керчі, З.в. Керч, О.в. Керчю, М.в. Керчі.
4. Географічні назви, що мають форму
множини відмінюються як відповідні загальні іменники: Н.в. Чернівці,
Карпати; Р.в. Чернівців, Карпат; Д.в. Чернівцям, Карпатам; З.в. Чернівці,
Карпати; О.в. Чернівцями, Карпатами; М.в. Чернівцях, Карпатах; К.в. Чернівці,
Карпати.
5. Географічні назви з прикметниковими
закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Н.в. Привільне, Р.в.
Привільного, Д.в. Привільному, З.в. Привільне, О.в. Привільним, М.в.
Привільному, К. Привільне.
6. Географічні назви, що складаються з
прикметника та іменника чи навпаки (Великий Токмак, Кривий Ріг, Мінеральні
Води, Біла Церква, Кам'янець-Подільський ) , відмінюються в обох частинах:
Н.в. Кривий Ріг Кам'янець-Подільський
Р.в. Кривого Рогу Кам'янця-Подільського
Д.в. Кривому Рогу Кам'янцю-Подільському
З.в. Кривий Ріг Кам'янець-Подільський
О.в. Кривим Рогом Кам'янцем-Подільським
М.в. Кривому Розі Кам'янцю-Подільському
7. Географічні назви, що складаються з двох
іменників або іменника та присвійного прикметника (Баден-Баден,
Орєхово-Зуєво, Михайло-Коцюбинське, Івано-Франківськ) відмінюються лише в
другій частині:
Н.в. Баден-Баден Івано-Франківськ
Р.в. Баден-Бадена Івано-Франківська
Д.в. Баден-Бадену Івано-Франківську
З.в. Баден-Баден Івано-Франківськ
О.в. Баден-Баденом Івано-Франківським
М.в. Баден-Бадені Івано-Франківську
8. Прийменникові конструкції-назви (Комсомольськ-на-Амурі,
Франкфурт-на-Майні, Ростов-на-Дону) відмінюються у першій частині: Н.в.
Ростов-на-Дону, Р.в. Ростова-на-Дону, Д.в. Ростову-на-Дону, З.в.
Ростов-на-Дону, О.в. Ростовом-на-Дону, М.в. Ростові-на-Дону.
9. Не відмінюються географічні назви
(переважно іншомовні), що закінчуються на -е (-є), -і (-ї), -о, -у (-ю): Туапсе,
Улан-Уде, Капрі, Тбілісі, Баку, По, Порт-Луї.
10. Маловідому географічну назву слід
вживати з номенклатурною назвою у називному відмінку (у подальшому контексті
номенклатурне слово опускається, а назва відмінюється): У селі Долішній
Шепот виявлено родовища нафти.
11. Якщо номенклатурне слово (республіка,
провінція, колонія, штат, область та ін.) не входять до складу власної
назви, то власна назва відмінюється тільки в тому разі, коли вона складається з
одного слова, яке має той самий рід, що й номенклатурне слово: Республіка
Франція – у республіці Франції; штат
Техас – у штаті Техасі.
12. Якщо номенклатурна назва
відрізняється за родом від власної назви – відмінюється тільки номенклатурна
назва: республіка Іран – у
республіці Іран, штат Вірджинія – у
штаті Вірджинія.
13. Якщо перед словами республіка,
королівство, князівство, штат є означення, то вони відмінюється в усіх
частинах: Корейської Народно-Демократичної Республіки, але у нових
назвах не змінюється: Народної Республіки Мозамбік, Народну Республіку
Ангола, Республікою Молдова.
14. У ділових паперах спостерігається
нормативна тенденція не відмінювати географічні назви, які складаються з двох
слів: Вантаж направлений у місто Біла Церква (а не Білу Церкву).
15. Географічні назви із означувальним
словом в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній
літературі не відмінюються: народився у місті Запоріжжя (а, не Запоріжжі);
за селищем міського типу Василівка (а не Василівкою).
16. Назви залізничних станцій у ділових
паперах не відмінюються: Поїзд зупинився на станції Дніпробуд. На станції
Шевченкове поїзд стоятиме 15 хвилин.
17. Не змінюються в ділових паперах
назви гір, островів, бухт, застав, озер, річок: поблизу гори Пік Перемоги,
на півострові Камчатка, під заставою Тиха, під мисом Надія, користуватися водою
з річки Дніпро.
|