Особливості
використання дієслів у діловому мовленні
Дієсловом називається частина мови, що означає дію або стан предмета як
прцес.
У сисему дієслова входять такі форми:
а) неозначена форма (інфінітив): прочитати, затвердити, сплатити;
б) форми у дійсному, умовному та наказовому способах: підписав,
передплатимо, підписав би, передплатив би, підпиши, передплати;
в) безособові форми на -но, -то: підписано, передплачено, відкрито;
г) дієприкметник: підписаний, передплачений, відкритий;
д) дієприслівник: підписуючи, передплачуючи, відкриваючи.
1.
Треба використовувати тільки книжні дієслова
та їх форми: активізувати, дезінформувати, знаменувати, подається,
символізувати, формулюючи й т. ін.
неправильно
|
правильно
|
балакати
|
говорити
|
слабувати
|
хворіти
|
договорюватися
|
домовлятися
|
поспівати
|
устигати
|
пришедші
|
які (що)
прийшли
|
відчитуватися
|
звітувати
|
повідати
|
розповідати,
повідомляти
|
тикати
|
говорити
"ти"
|
сидя
|
сидячи
|
сипонути
|
насипати
|
2.
Уникати умовного способу:
неправильно
|
правильно
|
Підприємства
змогли б виконати заповлення, якби...
|
Підприємства
виконають (зможуть виконати) замовлення, якщо...
|
Виконавець
повідомив би Вас завчасно, коли б...
|
Завчасне
повідомлення виконавця можливе лише за умов...
|
3. Форми наказового способу використовуються в ділових паперах дещо
своєрідно. Форми власне наказові (іди, пиши, робіть)
вживаються лише в усному мовлені. В писемному мовленні переважає інфінітив та
описові лексичні засоби. Саме інфінітив у наказах та розпорядженнях надає
висловленню категоричності (доручити, звільнити, призначити, а
не доручить, звільнить, призначить).
4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях,
дорученнях уживають неозначену форму дієслова (інфінітив).
Але слід пам'ятати, що нормативною є форма на -ти, а не на -ть (говорити,
запроваджувати, виконквати).
5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи олнини, але
неприпустиме використання коротких форм (допомагає, а не допомога; оббігає,
а не оббіга)
1.
Треба надавати перевагу активним конструкціям
над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними
формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи
подій у момент мовлення:
неправильно
|
правильно
|
Завдання
було достроково виконане нашою групою
|
Наша група
достроково виконала завдання
|
Головна
увага ним приділяється...
|
Головну
увагу він приділив...
|
Інспектори,
які призначаються комісією...
|
Інспектори,
яких призначає комісія...
|
Випробування
проводяться у запланованому режимі
|
Випробування
проводять (проведено) у запланованому режимі
|
7. Найпоширенішою дієслівною формою в офіційно-діловому стилі є дієслово
теперішнього часу із значенням позачасовості, яке вживається у першій або
третій особі множини: (ми вимагаємо, дирекція звертається, рівень
інфляції становить).
Теперішній час може вживатися у значенні майбутнього, коли треба
підкреслити обов'язковість виконання дії (нарада розпочинається о
10-й годині, мітинг розпочинається завтра об
11.00).
8.
Треба уникати форм давноминулого часу:
9.
Дієслова доконаного виду утворюють просту
форму майбутнього часу: профінансуємо, сплатимо, переглянемо. Дієслова
недоконаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу. Надавати
перевагу слід складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі:
10.
Не порушувати норми вживання форм залежного
слова:
11. Форми нема – немає вживаються
паралельно: у нас нема таких документів – у
нас немає таких документів або ми не маємо таких документів.
12
Форми 2-ї особи однини, 1,2-ї особи множини
дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї
неможливо й за допомогою додаткових слів.
13. Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли
ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте
Ваші посвідчення; Розрахунки і креслення давайте мені.
Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою невербальних засобів
(жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка; Прошу
розрахунки і креслення.
14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: а) Шість
бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів
лише – Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до
їдальні (сумісна дія – пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз'єднана
дія – кожен пішов окремо).
15. За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в
однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула... Але
ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через
сполучники -і-, -й-, -та-: Адміністрація заводу та профком розглянули...
16. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник
ся, що був формою від себе – я, порівняйте: збираюся (я збираю себе),
умиваюся (я вмиваю себе). Отже:
17. Слід уникати лінгвістично необгрунтованого вживання
частки -ся-, -сь-: слід писати Роботу аналізують за такими вимогам, а не
Робота аналізується за такими вимогами.
18. Дія, названа присудком, і дія, названа
дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом:
19. Дієслово бути в усіх особах однини і множини теперішнього часу
має форму є: підприємство є юридичною особою, контракт є документом.
|