Понедельник, 23.10.2017, 18:55
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьный и студенческий сайт

Поиск
Категории раздела
Английский язык
Алгоритмизация
Болонский процесс
Бухгалтерский учет
Государственное регулирование экономики
Деньги и кредит
Защита информации и программ
История экономических учений
Информационные системы
Информационные системы и технологии в финансах и банковском деле
Корпоративное управление
Методички
Менеджмент
Международная экономика
Макроэкономика
Политология
Планирование
Политэкономия
Размещение продуктивных сил
Современная экономическая история
Стратегическое управление
Страхование
Системный анализ
Украинский язык
Учет и аудит
Финансы предприятия
Финансовый менеджмент
Финансы
Экономика предприятия
Экономическое обоснование хозяйственных решений
Экономический анализ
Матпрограмирование
Исследование операций
Основы создания информационных систем
Экономика и организация иновационной деятельности
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Каталог для студента » Украинский язык

Синтаксичні особливості професійного мовлення

План

1.        Синтаксичні особливості ділових паперів.

2.        Узгодження підмета з присудком.

3.        Складні випадки керування у професійних текстах.

 

Синтаксичні особливості ділових паперів

Вираження стрункості викладу, чіткості й логічності документа досягається за рахунок синтаксису, точніше – через бездоганне дотримання тих правил, які для ділового стилю є обов'язковими.

У діловому мовленні використовуються речення розповідного характеру. Питальні й окличні речення в ділових паперах зустрічаються досить рідко.

У чому ж особливості ділового тексту?

1. В реченнях переважає прямий порядок слів. Це виражається:

·         підмет стоїть перед присудком: Запоріжці відчули зміни…; Дирекція просить...;

·         узгоджене означення стоїть перед означуваним словом, неузгоджене – одразу ж після нього: Пайовий внесок оплачується на підставі…; Генератор змінного струму перетворює механічну енергію в електричну.

·         вставні слова, як правило, вживаються на початку речення: Як зазначалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів;

      Вставні конструкції виражають:

·         модальну оцінку (впевненість невпевненість, передбачення, можливість, неможливість, сумнів тощо) – безсумнівно, безумовно, звичайно, ймовірно, можливо, мабуть, здається, напевне, очевидно, без сумніву (Безумовно, цей проект найкращий серед представлених);

·         почуття людини у зв'язку з повідомленням (радість, здивування, співчуття, застереження тощо) – на щастя, на жаль, як навмисне, шкода (На жаль, ми змушені відмовити Вам у кредитуванні).

·         активізують увагу співрозмовника – чуєте, знаєте, дивись, погодьтесь, повірте, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, прошу вас, даруйте, між нами кажучи (Погодьтесь, ці висновки повною мірою задовольнили комісію );

·         вказують на джерело повідомлення – кажуть, повідомляють, за висловом, на думку, на нашу думку, по-моєму, по-нашому (На нашу думку, підприємство досягло запланованого високого рівня якості продукції);

·         допомагають упорядкувати думки, пов'язати їх між собою – по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, до речі, між іншим, навпаки, наприклад, отже, виявляється, зокрема, з рештою, повторюю (До речі, нашій фірмі доводиться розраховувати на власні сили)  

·         виражають емоційність вислову, підкреслюють експресивність його – даруйте, пробачте, легко сказати тощо (Даруйте, але попри всі наші зусилля це зробити неможливо)

   Використання непрямого порядку слів у діловому тексті виправдане, коли треба наголосити на певному слові: у повідомленні "Завтра відбудеться засідання ревізійної комісії", наголошується на часі проведення заходу.

                2. Типовими для ділових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Вони дають змогу чітко виявити логічне підпорядкування частини висловлюваної думки, а водночас і економніше висловлювати її, беручи на себе функції підрядного речення.

·         Тому дієприслівникові та дієприкметникові звороти ставляться на початок речення: Зважаючи на викладене вище, хочемо...

·         Для передачі часового, причинового, умовного значення дієприслівникові звороти замінюють підрядним реченням: Як вказувалося (говорилося) вище, треба...

·         Не бажано розпочинати кожне речення чи абзац документа дієприслівниковим зворотом. Їх варто заміняти підрядним реченням: Будучи директором фірми... – Як директор фірми...

   3. При укладанні документів слід звернути увагу на присудок.

·         У документах присудок переважно має форму теперішнього часу: Повідомляємо, що замовлений Вами товар було відвантажено сьогодні на склад... згідно з умовами договору.

·         Поширені пасивні конструкції із дієсловами на -ться, які вказують на позачасовість дії: виплати нараховуються, проект обговорюється, відділ підпорядковується, ректорат клопочеться.

·         У ролі присудка досить часто вживаються інфінітивні конструкції: зробити, включити, сприяти, відзначити, затвердити, зобов'язати, затвердити, попередити.

·         Вживається також і наказова форма дієслів: наказую, пропоную оголосити застосовується лише в першій особі однини в тих документах, які показують принцип єдиноначальності.

                4. Документ лише тоді логічно бездоганний, коли в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. Тому до однорідних членів речення в ньому ставляться досить жорстокі вимоги.

·         У ролі однорідних не виступають слова, що виражають родові (ширші) та видові (вужчі) поняття. Наприклад: У цьому році було посіяно зернових 500 га, ячменю 30 га, кукурудзи 400. Треба було б: у цьому році було посіяно зернових 500 га, у тому числі ячменю 30га, кукурудзи 400.

·         Не можна будувати однорідного ряду зі слів, близьких за значенням або тотожних: Інфляція, знецінення грошей призвели до скрутних наслідків в економіці.

·         Не слід вживати як однорідні ті слова, що виражають різнопланові, тематично не пов'язані поняття: У резолюції висловлені висновки і побажання, які ми повинні врахувати. Побажання можна висловити, висновки – зробити. Моє враження від цієї особи і ставлення до неї...

·         Якщо при однорідних членах є узагальнююче слово, то воно повинне стояти у тому ж відмінку, що й однорідні члени речення. Порівняймо: База одержала такі товари (кого, що?): паперову тару, кольорову фарбу – На базу надійшли такі товари: паперова тара, кольорова фарба; У надрах України є багато корисних копалин: кам'яного вугілля, залізної руди, кам'яної солі – Україна багата корисними копалинами: кам'яним вугіллям, залізною рудою, кам'яною сіллю.

Узгодження підмета з присудком у ділових паперах

Для правильного оформлення висловлення важливо насамперед узгодити присудок з підметом. Для цього існують такі правила:

1.          Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчуються на одиницю (21, 31, 151, 1991 і под.), то присудок вживається в однині: Двадцять один комп'ютер знайшов своє застосування на заняттях.

2.          Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчується на два, три, чотири, то присудок вживається в однині: Чотири студенти пропустили заняття. Чотири студенти змагаються за першість.

3.          Якщо у складі підмета є числівник п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, то присудок ставиться чи у множині чи в однині, залежно від контекстового значення підмета:

             Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної, нерозчленованої групи, присудок, як правило, ставиться в однині, наприклад: Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

   Але, якщо підмет називає групу осіб, предметів, кожний із яких діє активно і самостійно, присудок переважно ставиться у множині: Шість аспірантів склали іспит достроково.

4.          Якщо у складі підмета є слова більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька, то присудок вживається в однині: Ряд випускників залишилось працювати в Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Частина членів комісії дійшла до думки про припинення дії постанови.

      Може присудок вживатися в множині, якщо головні члени речення розділені підрядними реченнями або є однорідними: Ряд питань, які внесені на залік, будуть поставлені у письмовій формі.

5.          Якщо підмет виражений займенниками що, дехто, ніхто, ніщо та ін., присудок вживається в однині: Ніхто не заперечував.

6.          Якщо у складі підмета є прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет роду, то присудок узгоджується з підметом, а не з прикладкою: Музейсадиба Лесі Українки сподобався усім; Виставка-продаж відбулася; Школа-інтернат відкрита з ініціативи.

7.          Якщо у складі підмета є прикладка – власна назва (Фірма "Світоч"), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Фірма "Світоч" відома своїми прекрасними виробами в усьому світі.

8.          Якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками (не – а, не тількиа й, не лишеа й), присудок вживається в однині: Не тільки економічний, а й юридичний бік справи цікавив промисловців.

9.          Якщо у складі однорідних підметів є означення (значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума), то присудок вживається в однині: Значна частина словників, велика кількість підручників потребує негайного внесення у програму.

10.        Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді, числі) з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час.

11.        Якщо підмет, виражений займенником Ви (так звана пошанна множина), позначає однину (у формі Кл. відмінка), то узгодження з присудком здійснюється за ознакою числа, наприклад: Ви уклали річний кошторис?; Сьогодні Ви внесли доречну пропозицію.

Але коли в реченні наявний складений іменний присудок із прикметниковою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так й у формі однини: Ви призначені (призначений) на цю посаду.

Офіційно-ділові стосунки вимагають уживання присудка лише в множині: На мій подив, ви не до кінця зрозуміли переваги даного варіанту.

Не є нормативним в ОДС форма вони та присудок у множині, коли йдеться про третю особу, тим паче в її присутності, наприклад: Знайомтесь. Це наш кращий програміст. Вони допоможуть вирішити... Треба було б сказати: Знайомтесь. Це наш кращий програміст Гліб Якович. Він допоможе вирішити...

Складні випадки керування у ділових паперах

Керування – один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова: оплачувати проїзд, платити за проїзд.

Досить часто в ділових паперах трапляється неточність та двозначність формулювань, безпредметні й не дуже грамотні розмірковування, нечіткість у висловленні думки.

Щоб уникнути таких помилок слід звернути увагу на сполучуваність слів у тексті документа.

При дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків від іменників, не вживається спільний додаток: Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методів. Треба опанувати – методами, але вдосконалення – методів; Для організації роботи замало самого інформування, повідомлення фактів. Повідомляти – факти, інформувати – про факти. Спільний додаток неможливий.

У стійких словосполученнях не замінюються окремі слова і не вводяться нові. Від цього словосполучення руйнується, а текст стає неграмотним: кожного взяло за самолюбство (перероблено вислів узяло за живе), для відома і для діла (перероблено до відома), для розуму і душі (перероблено до душі).

Близькозначні слова (синоніми) можуть вимагати після себе неоднакових відмінків: повідомити директору (кому?) – інформувати директора (кого?); опанувати (що?) мову – оволодіти (чим?) мовою; властивий (кому?) – характерний (для кого?); сповнений (чого?) – наповнений (чим?); оснований (на чому?) – заснований (ким?); торкатися (чого?) – доторкатися (до чого?).

Наприклад: нехай ці знання будуть властиві й характерні нам (властиві нам, але характерні для нас).

 Добираючи українські відповідники до російських, слід розрізняти мовні засоби: благодарить (кого?) – дякувати (кому?); причинять (что?) – завдавати (чого?); нуждаться (в чем?) – потребувати (чого?); подражать (кому?) – наслідувати (кого?).

Напиклад: Голова подякував його (йому) за успіхи в роботі.

Використання прийменників у російській і українській мовах неоднакове. Тому, слід звернути увагу на вживання прийменників, що їх вимагають дієслова: подготовиться (к чему?) – підготуватися (до чого?); стремится (к чему?) – прагнути (до чого?); предупреждать (о чем?) – попереджувати про (що?); думать о (чем?) – думати про (що?); случилось по вине – трапилось через провину.

В українській мові розрізняють такі види керування:

1. Дієслівне – коли дієслово вимагає від іменника певного відмінка: вжити (чого?) заходів, запобігати (чому?) аваріям, заперечувати (що?) факти, повідомляти (чим?) телефоном, ігнорувати (що?) пропозицію, зазнати (чого?) поразки, наголошувати (на чому?) на головному, заслуговувати (на що?) на увагу, досягти (чого?) згоди.

2. Іменне – іменники, утворені від дієслів вимагають певних відмінків: попередження (чого?) незаконних дій, завідувач (чого?) відділу, завідуючий (чим?) відділом, забезпечення (чим?) літературою, опанування (чого?) курсу, оволодіння (чим?) мовою, освоєння (чого?) комп'ютера, запобігання (чому?) злочинним заходам.

Існують інші види іменного керування: пам'ятник (кому?) Шевченкові, магазин Михайла Вороніна.

3. Прикметникове – коли прикметники керують формою іншого слова: характерний (для кого?, чого?) для директора, притаманний (кому, чому?) директору, властивий (кому?) менеджеру, хворий (на що?) на грип, багатий (на що?) на ідеї.

Конкретної форми вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, домовленості, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості, послугам.

 

Категория: Украинский язык | Добавил: eklion (22.12.2009)
Просмотров: 32011
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 1439
Статистика
Счетчики


Каталог@MAIL.RU - каталог ресурсов интернет
Украина онлайн

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтов - uCoz