Ray Bradbury
Novelist,
short story writer, essayist, playwright, screenwriter, and
poet, Ray Bradbury was born in Waukegan, Illinois, in 1920.
He
was the third son of Leonard and Esther Bradbury. They gave him the middle name
'Douglas,' after the film actor. Ray spent
his early years in Waukegan in his big loving family. Those happy days
provided the foundations for both the author and his stories. In his works
Waukegan becomes 'Greentown,' Illinois — a
symbol of safety and home.
Young
Ray started writing his own stories at the age of 11. His family didn't have
enough money to buy Ray one more book by Edgar Burroughs. So he had
to do it himself.
In
1934, the Bradbury family moved to Los Angeles. As a teenager,
Bradbury often roller-skated through Hollywood, trying to meet
celebrities. He befriended some special effects maestro Ray
Harryhausen and radio star George Burns.
In
fact, it was Burns who gave Bradbury his first pay as a writer — for
a joke to his radio program.
Bradbury
entered Los Angeles High School. He was active in the drama club and
planned to become an actor. But his teachers
— Ray Harryhausen and George Burns recognized a greater talent in Bradbury, and encouraged him to become a writer. Snow Longley Housh taught him about poetry
and Jean-net Johnson taught him to
write short stories.
Bradbury's
formal education ended with his high school graduation in 1938. However, he
continued to educate himself. He sold newspapers on Los Angeles street corners
all day, but spent his nights in the library. The hours between newspaper editions were spent at
his typewriter.
His
first published short story was 'Hollerbochen's Dilemma,'
printed in 1938 in an amateur fan magazine. His first paid publication,
a short story titled 'Pendulum,' appeared in 1941.
At
last, in 1942, Bradbury wrote 'The Lake' — the story in which he
discovered his distinctive writing style. The following year, he gave up
selling newspapers and began to write full-time.
In
1946, he met his future wife, Marguerite McClure. At that time Maggie was
working as a clerk in a book shop when they
met. His first daughter, Susan, was born in 1949 followed by Ramona, Bettina and Alexandra.
Bradbury became a leading science fiction writer after the
publication of 'The Martian Chronicles' in 1950. The book describes man's attempt to
colonize Mars, the effects of colonization on the Martians, and the colonists'
reaction to a massive nuclear war on Earth.
Another of Bradbury's best-known works, 'Fahrenheit 451°', was published in
1953. It tells about the time when a government
banned the written word. Montag enjoys his job as a professional book-burner. But he begins to
question his duties when he learns of a time when books were legal and people
did not live in fear. Montag begins stealing books marked for destruction and meets a professor who agrees to
educate him. When his pilfering is discovered, he must run for his life.
Bradbury's work has won a lot of awards — O. Henry
Memorial Award, the Benjamin Franklin Award (1954), the Aviation-Space Writer's
Association Award for Best Space Article in an American Magazine
(1967), the World Fantasy Award for Lifetime Achievement, and the
Grand Master Award from the Science Fiction Writers of
America. Perhaps Bradbury's most unusual honour came from the
Apollo astronaut who named Dandelion Crater after Bradbury's
novel, 'Dandelion Wine'.
Рей Бредбері
Письменник-романіст,
письменник коротких оповідань, ессеіст, драматург, сценарист
та поет, Рей Бредбері народився у м.Уокіган, штат Іллінойс, у 1920 р.
Він
був третім сином Леонарда и Естер Бредбері. Вони дали йому друге ім’я
Дуглас, на честь актора фільму. Рей провів
свої ранні роки у м.Уокіган в його великій люблячій родині. Ті щасливі
дні забезпечили основу і для автора, і для його розповідей. В його роботах
м.Уокіган стає м.Грінтаун, штат Іллінойс –
символом безпеки та домом.
Молодий
Рей почав написання своїх власних розповідей у віці 11 років. Його родина не
мала достатньо грошей, щоб купувати Рею більше книжок Едгара
Берроса. Таким чином він мав це зробити самостійно.
У
1934 р., родина Бредбері переїхала до Лос-Анджелесу. Будучи підлітком, Бредбері
часто катався на роликах через Голівуд, намагаючись зустрітись з
знаменитостями. Він оказував спеціальну підтримку маестро Рею Херіхаузену та
радіо-зірці Джорджу Бернсу.
Фактично,
це Бернс дав Бредбері його першу зарплату, як письменнику - за жарти до його
радіо програми.
Бредбері
вступив до Лос-Анжельської середньої школи. Він був активним у драматичному
клубі та планував стати актором. Але його вчителі - Рей
Херіхаузен та Джордж Бернс визнали в Бредбері великий талант та заохотили його
стати письменником. Сноу Лонглей Хоуш
навчив його поезії, Дженет Джонсон навчила його писати короткі оповідання.
Офіційна
освіта Бредбері закінчилася на закінченні середньої школи у 1938. Проте, він
продовжив навчатись самостійно. Він продавав газети на кутах Лос-Анжельських
вулиць весь день, а свої ночі проводив у бібліотеці. Години між газетним
видавництвом були потрачені на його пишучій машинці.
Його
першим виданим коротким оповіданням було «Ділема
Холербохена», надрукована у 1938 році в аматорському журналі
ентузіастів. Його перша оплачена публікація, коротке оповідання під назвою
«Маятник», з’явилося у 1941.
Нарешті,
у 1942, Бредбері написав 'Озеро' – оповідання, в якому він відкрив свій власний
стиль написання. Протягом наступного року він залишив продаж газет
та почав писати весь час.
У
1946, він зустрів свою майбутню дружину Маргарет Маклюр. На той час Мегі
працювала клерком в книжному магазині, коли вони зустрілись. Їх перша дочка Сьюзен народилася у 1949,
потім слідували Рамона, Беттіна та Олександра.
Бредбері став ведучим автором наукової фантастики після
публікації «Марсіанських хронік» у 1950 році. Книга описує спробу людини
колонізувати Марс, спроби колонізації марсіан, та реакцію колоністів на масову
ядерну війну з Землею.
Інша з найбільш відомих робіт Бредбері «451 градус по Фаренгейту»,
була видана у 1953. Вона розповідає про час, коли влада заборонила письмове
слово. Монтег захоплюється своєю працею- професійний палитель книжок. Але він починає
піддавати сумніву свої обов’язки , коли він вивчає час, коли книжки були легальними,
та люди не жили в страху. Монтег починає крадіжку книжок, помічених на
знищення та зустрічає професора, який погоджується навчати його. Коли його крадіжка викрита, він повинен шукати
спасіння у втечі.
Праця Бредбері отримала багато премій – пам’ятну премію O.
Генрі, премію Бенджаміна Франкліна (1954), премію Космічно-Авіаційної
Письменницької Асоціації за кращу космічну статтю в
американському журналі (1967), премію Світової Фантазії за «досягнення всього
життя» та премію Асоціації американських письменників-фантастів - "Великий
майстер". Можливо, одна з незвичайних пошан Бредбері була
отримана від астронавта «Аполлона», який назвав кратер Кульбаба на честь романа
Бредбері «Вино з кульбаб».
|