ROBIN AND MARIAN

               When Robin Hood lived in his father's house, he often met a girl. Her name was Marian. She lived with her father not far from Robin's house. They walked in the forest and sometimes went hunting together. They liked each other very much and one day Robin asked Marian to marry him.

             But just at that time the Normans came and killed Robin's father, burnt down his house and took away everything he had. Robin was saved, because he fought so bravely that no soldier could go near him, kill him or take him to prison. But when Robin saw that his father was lead and that his house was burnt down he ran away to the great forest of Sherwood. A great number of poor men joined him.

              In a short time there were very many men in the forest. They made Robin Hood their leader. The poor people loved Robin and his men whom they called the Merry Men . Robin became known as Robin of Sherwood Forest or Robin Hood. Some people say that he was called Hood because he and his men wore green hoods . He became known not only in England, but in many countries as Robin Hood.

            Robin did not see Marian for a long time. He wrote a letter where he told her about his father and their home. "I will always love you," he wrote, "but the life in the forest is not for you, so I'll never see you again, good­bye!" Marian was very sad when she read Robin's letter. She cried all day long. At last she decided to go to Sherwood Forest and look for Robin.

           It was a long way to Sherwood Forest and Marian was afraid to travel so far alone. She dressed herself like a knight and went off to look for Robin. One day Robin dressed himself as a Norman knight and went to Nottingham. On his way through the forest he met another knight.

          "What's your name and where are you going?"

           They could not see each other's faces because their heads and faces were covered by their vizors. Marian (for it was she) was afraid to answer.

          "Ah,"said Robin, "you do not want to answer. Then fight." Robin was taller and stronger than Marian, but she fought bravely. Marian got a wound in one arm, Robin got a wound in his cheek. Robin felt sorry for the young knight who was fighting so well.

           "Stop! Stop!" cried he." You will be one of my men." Robin forgot that he was dressed like a Norman knight and spoke in his language and in his voice. When Marian heard Robin's voice she took off the visor. Her face was pale but she smiled. They were happy to see each other.

           All the time they were laughing and talking. She told Robin how unhappy she was, and put on a knight's clothes and came to look for him.

          "My dearest," he said when she finished her story, "I do not know how I will live in the forest when you go away."

         "But I'll not go away. I'm going to stay with you," she said.

          "You must not. This life is not for you."

          "Oh, Robin, do not say that! The sun does not shine and the birds do not sing when I am not with you. Let me stay."

           So Robin let her stay. They were married in the forest and the Merry Men made a good dinner and were happy to greet Robin's wife. Robin and Marian lived in Sherwood Forest for a long time and were very happy.

РОБІН ТА МЕРІАН

               Коли Робін Гуд жив в будинку свого батька, він часто зустрічав дівчину.ЇЇ ім’я було Меріан.Вона жила з її батьком недалеко від будинку Робіна.Вони гуляли в лісі та іноді ходили разом полювати.Вони дуже подобались одне одному, і одного дня Робін попросив Меріан вийти за нього заміж.

             Але в той час прийшли нормандці та вбили батька Робіна, спалили вщент його будинок та  забрали все, що він мав.Робін був врятований, тому що він боровся так сміливо, що жоден солдат не міг підійти до нього, вбити його або  забрати його до тюрми. Але коли Робін побачив, що його батько мертвий, та , що його будинок спалений, він втік до великого лісу Шервуда. Велика кількість бідних чоловіків приєдналась до нього.

              За короткий час в лісі було дуже багато чоловіків. Вони зробили Робін Гуда своїм лідером. Бідні люди любили Робіна і його людей, яких вони називали веселі люди. Робін став відомим як Робін Шервудського лісу або Робін Гуд. Деякі люди говорять, що він названий Гудом, тому що він та його люди носили зелені капюшони. Він став відомим не тільки в Англії, але й в багатьох країнах як Робін Гуд.

            Робін не бачив Меріан довгий час. Він написав листа, де він розповів їй про його батька та їх будинок. "Я буду завжди любити тебе," написав він, "але життя в лісі не для тебе, тому я ніколи не побачу тебе знов, прощавай!" Меріан була дуже засмучена, коли вона прочитала листа Робіна. Вона проплакала цілий день. Нарешті вона вирішила піти до Шервудського лісу і пошукати Робіна.

           Це був довгий шлях до Шервудського лісу, і Меріан боялося подорожувати на самоті. Вона вдягнулася як лицар та пішла шукати Робіна.  Одного дня Робін вдягнувся як нормандський лицар, та пішов в Ноттінгем. На своєму шляху через ліс він зустрів іншого лицаря.

          "Як тебе звуть та куди ти збираєшся?"

           Вони не могли бачити обличчя одне одного, тому що їх голови та обличчя були вкриті їх козирками від їх капелюхів. Меріан (а це була вона) боялась відповідати.

          "Ей, " сказав Робін, " Ти не хочеш відповідати. Тоді бийся." Робін був більш вищим та більш сильним ніж Меріан, але вона мужньо боролося. Меріан  отримала рану на одній руці, Робін отримав рану на його щоці. Робін відчував жалість до молодого лицаря, який так добре бився.

           "Зупинись! Зупинись! " закричав він. "Ти будеш одним з моїх людей." Робін забув, що він був вдягнутий як норманський лицар, і заговорив своєю мовою та своїм голосом. Коли Меріан почула голос Робіна, вона зняла козирок. Її обличчя збліднуло, але вона усміхнулась. Вони були щасливими бачити одне одного.

           Весь час вони сміялися та розмовляли. Вона розповіла Робіну, яка нещаслива вона була, вдягнула лицарський одяг та пішла шукати його.

          "Моя найдорожча," сказав він, коли вона закінчила свою історію, "Я не знаю, як я буду жити в лісі, коли ти підеш."

         "Але я не піду. Я збираюсь залишитись з тобою," сказала вона.

          "Ти не повинна. Це життя не для тебе."

          "О, Робін, не кажи цього! Сонце не світить, пташки не співають, коли я не з тобою. Дозволь мені залишитись."

           Таким чином Робін дозволив їй залишитись. Вони одружилися в лісі, веселі люди зробили гарний обід та були щасливими вітати дружину Робіна. Робін та Меріан жили в Шервудському лісі впродовж довгого часу та були дуже щасливими.