Найстарішою кредитною інституцією регіонального
типу є Банк міжнародних розрахунків (БМР). Банк було засновано у ході
реалізації плану Юнга після Першої світової війни 20 січня 1930 р. відповідно
до міжурядових угод. Основна мета його створення полягала у врегулюванні
проблем платежів Німеччини. Засновниками БМР стали група із шести центральних
банків (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції та Японії) і група
банків США на чолі з Банкірським домом Моргана. За згодою сторін Банк був розташований
у Швейцарії, яка надала йому Установчу хартію, але його діяльність регулюєтьвя
міжнародним правом. Нова міжнародна організація повинна була сприяти
співробітництву центральних банків країн-учасниць і надавати додаткові
можливості щодо здійснення міжнародних фінансових операцій (стаття 3 першого
Статуту). БМР розпочав свою діяльність 17 травня 1930 р. у Базелі. До 1932 р.
його учасниками стали ще 19 країн Європи.Банк міжнародних розрахунків незмінне
залишається центральною банківською установою на світовій арені. Він належить
центральним банкам країн-членів, контролюється ними, надає чимало суто
спеціалізованих послуг центральним банкам як членам БМР, так і іншим
центральним банкам.Одна з основних цілей міжнародної діяльності Банку полягає в
зміцненні міжнародної фінансової стабільності. Особливої актуальності така
діяльність набуває в сучасних умовах інтеграції світових фінансових ринків. Це
визначає місце і роль банку в системі міжнародних відносин: БМР є місцем
зустрічі представників центральних банків; є банком центральних банків -
зберігає їх депозити, які становлять значну частку світових валютних резервів,
здійснює розрахунки між ними на кліринговій основі; є агентом або довіреною
особою з різноманітних міжнародних фінансових домовленостей.Членами БМР нині є
41 центральний банк країн Європи, Азії, Африки та США, ряд країн очікують рішення
щодо включення їх до БМР.
|