Важливим проблемним питанням даної теми є формування попиту на інновації. Але для сучасної ситуації, що склалася в Україні, складно точно спрогнозувати попит на інноваційну про­дукцію. Розглянемо деякі напрями вивчення попиту на продук­цію, що є результатом інноваційної діяльності.

Формування попиту на інноваційну продукцію провадиться за такими напрямами:

* аналіз потреби в проектованому нововведенні або новій послузі;

* аналіз попиту на нововведення і пов'язані з ним послуги, вплив на них різноманітних чинників;

* аналіз впливу попиту на результати діяльності підприємства;

* визначення максимальної можливості збуту й обґрунтування плану збуту з урахуванням результатів вирішення перших трьох завдань, а також виробничих можливостей фірми.

Особливості розвитку нововведень і відмінності їхніх видів багато в чому визначають специфіку аналізу попиту на них у кож­ному конкретному випадку. Насамперед необхідно уточнити, до яких нововведень — базисних чи удосконалених — належить продукція, попит на яку слід вивчити. Таку ідентифікацію можна здійснити двома методами.

По-перше, за допомогою побудови кривих життєвих циклів продукції на підставі даних про обсяги тривалості її пропозиції або збуту на ринку. Якщо циклічна хвиля є вищою і термін життя продукції незначний відносно «великої хвилі», мова йде про ево­люційні або часткові нововведення.

По-друге, фірма, що виробляє інноваційну продукцію, прово­дить порівняльний аналіз параметрів раніше виробленої і нової продукції за визначеною схемою. При цьому виявляється:

— наявність у конструктивній розробці нового виробу в порі­внянні зі старим принципово інших підходів, наприклад, невідо­мих законів і закономірностей;

— певна кількість нових деталей, вузлів у виробі або операцій

у технології;

—додаткова сума витрат на зміну виробу і частка її у витра­тах на новий виріб.

У результаті порівняльного аналізу нову продукцію можна по­ділити на три групи: 1) така, що раніше не існувала (наприклад, лазерні диски); 2) така, що вироблялася раніше, але істотно зміне­на конструкційне (наприклад, електрочайник зі штепсельним роз'ємом, умонтованим у підставку); 3) така, що має тільки нове оформлення (наприклад, зубна паста в аерозольному виконанні).

Інноваційна продукція дуже різноманітна за формами. Вона може мати натурально-речову форму (наприклад, верстати, това­ри для населення) або не мати її («ноу-хау», патенти, ліцензії), різ­нитися за призначенням (для виробництва або кінцевого спожи­вання), за видами продукції тощо. Унаслідок цього і попит, і створення інформаційної бази для його формування мають спе­цифіку в кожному конкретному випадку.

Як ви вже знаєте, попит відбиває обсяг продукції, котрий споживач хоче та в змозі придбати за деякою з можливих цін протягом певного часу на конкретному ринку. З цього визначен­ня випливають основні напрямки аналізу попиту:

Попит виражає кількість альтернативних можливостей при­дбання продукції при різних цінах і рівних інших умовах. Його можна подати в один із трьох способів: у вигляді таблиці, графічно, аналітично. Табличний і графічний способи відображення формування попиту є інструментами його попереднього й опе­ративного аналізу. У таблиці можна уявити ранжований ряд зна­чень ціни продукції в порядку її зростання або зменшення і від­повідну їй кількість одиниць товару, на який існує попит. У разі великої кількості значень ціни, частого її коливання або значного розкиду в кількості проданих одиниць продукції доцільніше де­тально простежувати тенденцію попиту, групувати значення ціни і подавати дані у вигляді інтервального ряду показників.

Графічне зображення попиту дає можливість побачити на­прями його зміни, що широко застосовується для прогнозування попиту, визначення типу товарів, щодо яких він вивчався, розра­хунку ступеня гнучкості попиту стосовно основних, впливаючих на нього чинників. Цей метод у значній мірі є інструментом якіс­ного аналізу, що дає змогу наочно відобразити тенденцію зміни попиту під дією різноманітних чинників.

Аналітичний метод дає можливість проаналізувати сформо­вану тенденцію попиту на основні товари і спрогнозувати ситуа­цію на перспективу. Він застосовується як інструмент поперед­нього і наступного аналізу.

Звертаємо вашу увагу ще на один компонент формування по­питу: зворотну (негативну) залежність між ціною продукції і по­питом на неї при незмінності всіх інших чинників. Ця залежність називається законом попиту. Детальний опис сутності закону попиту й інших властивостей цієї категорії в даному конспекті ми випускаємо, оскільки все це детально розглядається в курсі «Макроекономіка».

У даній темі вважаємо за необхідне звернути вашу увагу на чинники і види попиту на інноваційну продукцію.

Для формування попиту підприємству-виробнику інновацій­ної продукції необхідно знати, що впливає на розмір і характер попиту. Вважаємо, що зазначений вплив справляють відповідні чинники. При цьому слід мати на увазі, що чинники, які вплива­ють на попит на нововведення, значно відрізняються від чинни­ків попиту на традиційно запропоновану споживачам продукцію. З огляду на це слід розглянути вплив найважливіших внутрі­шніх чинників,  що в  сукупності характеризують  виробничо-торгову стратегію виробника.

1. Якщо підприємство виробляє нову продукцію, то для її по­ширення на ринку велике значення мають конструктивні особли­вості запропонованого зразка. Якщо він не відповідає галузевим стандартам, то ускладнюється його післяпродажне обслуговування і використання як комплектуючого. Наслідком цього буде відсутність попиту на дану продукцію або низький рівень його, р 2. Аналогічно стандартам на забезпечення попиту на нову продукцію кінцевого побутового споживання (одяг, взуття, меблі тощо) впливає мода. Якщо її дія не врахована, нова продукція не матиме попиту.

3. Не менш важливим чинником попиту є якість нової продукції. ;! 4. Чинником, що сприяє попиту, є умови продажу, зокрема, забезпечення гарантійного обслуговування і сервісу.

5. Між розміром витрат на наукові дослідження і розробки, появою нової продукції у виробництві і виникненням попиту на неї існує прямий зв'язок. Чим вищі витрати на наукові дослі­дження і розробки фірми-постачальника, тим у кінцевому підсу­мку швидше поширюється нова продукція.

6. Високий технічний рівень підприємства-виготовлювача за­безпечує швидкий перехід до якісно нового щабля виробництва, що дає змогу прискорити пропозицію ринку принципово нової продукції як технічного призначення, так і особистого споживан­ня, стимулюючи виникнення попиту на неї.

7. У свою чергу, високий технічний рівень підприємства-виго­товлювача впливає на швидкість освоєння нової продукції, що в умовах інфляції, яка гальмує інноваційний процес, має величезне значення, а швидкість освоєння в умовах ринкової конкуренції стимулює виробництво і пропозицію нової продукції.

8. Стимулюючий вплив на попит справляє транснаціональний рівень галузі (фірми). Чим він вищий, тим ширша зовнішня інте­грація галузі, на велику кількість закордонних ринків виходить нова продукція, пришвидшується її поширення і збільшується попит на неї.

9. Одним з найважливіших чинників попиту є встановлена ціна на нову продукцію. Ціна може бути і стимулом для просування то­вару на ринок, і бар'єром для проникнення на нього нових фірм.

10. Для забезпечення попиту на новий виріб (технологію) важ­ливо вибрати найавторитетнішого покупця, що створює «автори­тетну думку» про дану продукцію. Така збутова стратегія назива­ється «стратегією світила».

11. Величезне значення для поширення нової продукції мають комунікаційні чинники. Фірми, галузі, що виробляють нову про­дукцію, характеризуються відкритістю або закритістю з погляду інформаційних контактів. Пропагуючи свої розробки в загально­відомих формах ще до виведення нової продукції на ринок, вони знайомлять з нею споживача, формуючи в нього попит.

12. Близько до комунікаційного стоїть чинник рекламний: ви­сокий рівень витрат на рекламу в загальних витратах на вироб­ництво і реалізацію нової продукції сприяє формуванню та під­вищенню попиту і навпаки.

13. Одним з найважливіших внутрішніх чинників попиту на інноваційну продукцію є рівень фахової підготовки персоналу підприємства-виробника. Такий зв'язок логічний і зрозумілий.

Розглянемо тепер зовнішні чинники попиту, значна частина яких характеризує середовище мешкання (функціонування) під­приємства, що вироблює або реалізує інноваційну продукцію.

1. Загальноекономічний стан держави. Якщо він стабільний, то не порушується процес, що стимулює науково-технічний про­грес у суспільстві. Економічна дестабілізація суспільства унемо­жливлює вкладення коштів у техніко-технологічні інновації. На­слідком є падіння попиту на інноваційну продукцію.

2. Особливості політичної обстановки. Політична нестабільність є гальмом для виготовлення нової продукції та товарів народного спо­живання і стимулом для збуту військово-технічної продукції в конф­ліктні регіони. Причому цей чинник може діяти різноспрямовано.

3. Важливе значення для стимулювання розробок, пропозиції та попиту на інноваційну продукцію має правове забезпечення всієї господарської діяльності. Цю проблему ми докладно роз­глянемо в окремій темі.

4. Несприятлива екологічна ситуація в регіоні і жорсткість її державного регулювання є стимулом попиту на нову продукцію. Причому урбанізація, що викликає погіршення екології, з часом бу­де дедалі більше стимулювати попит на засоби захисту як навколи­шнього середовища, так і населення від його шкідливого впливу.

5. Одним із чинників попиту на нові вироби і технології є сам технічний прогрес і у зв'язку з його прискоренням швидке мо­ральне старіння великої кількості видів продукції.

6. Стимулює попит — підвищення ефективності роботи спо­живача нововведень, підвищення фондовіддачі, зниження матері­аломісткості, випередження конкурентів за якістю, часом випус­ку продукції й іншими показниками.

7. Прибутки споживачів — чинник, що прямо впливає на ха­рактер попиту: чим вони вищі, тим більший попит. Причому це стосується попиту і на науково-технічну продукцію.

8. Чинником, який акумулює дію багатьох попередніх чинни­ків, є непевність самої інноваційної продукції. Цей чинник зни­жує попит, причому він діє постійно і породжується самою сут­ністю інновацій.

На закінчення цієї найважливішої для всього курсу теми на­голосимо на необхідності мати ґрунтовні знання про види по­питу. Залежно від цілей і завдань формування й аналізу попиту класифікація його видів може бути побудована на різноманіт­них засадах. Дуже важливою є його диференціація за формами утворення, що відбиває стадії життєвого циклу продукції. При цьому розрізняють:

1. Потенційний попит, що виникає на стадії розроблення і під­готовки нової продукції до виходу на ринок.

2. Попит, що формується на етапі виходу нової продукції на ринок.

3. Попит, що розвивається на етапі утвердження нової продук­ції на ринку.

4. Попит, що сформувався відповідно до стадії зрілості інно­ваційної продукції.

Таке групування видів попиту характеризує стан ринку аналі­зованого продукту. У цьому випадку розрізняють:

Варто мати на увазі, що вивчення попиту на нововведення має величезне значення, оскільки від його результатів залежить чіт­кість розроблення виробничої програми, стратегія й обсяги реалі­зації продукції, а отже, фінансові результати діяльності.