Договір (контракт, угода) – форма документального закріплення партнерських зв’язків (предмета договору, взаємних прав та обов’язків, наслідків порушення домовленостей). Він опосередковує взаємини в процесі праці, виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.

У всіх сферах господарювання на ринкових засадах застосовуються два види договорів: установчий та підприємницький. Установчий договір є письмовим документом, що засвідчує волевиявлення фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї. Підприємницький договір відображає згоду сторін (партнерів) стосовно безпосереднього здійснення вибраної підприємницької (бізнесової) діяльності в певній організаційно-правовій формі.

Переважну більшість документально оформлених взаємовідносин у підприємництві становлять договори щодо внутрішньогосподарської та зовнішньоекономічної діяльності. Решта господарських чи інших взаємин оформляється у вигляді договорів (контрактів, угод) щодо підрядних послуг, трудових відносин, страхування, розрахунків і кредитування.

Будь-який договір складається з преамбули (вступу до договору), основної і заключної частин. Преамбула має містити: чітку назву договору; місце і час (дату) укладення договору; зазначення факту укладення договору згідно з умовами, викладеними в його тексті; юридичну назву сторін договору.

Основна частина договору неодмінно охоплює специфічні (характерні для конкретної угоди) і загальні умови. До специфічних умов договору належать: 1) предмет договору (можливо кількість товару); 2) якість товару; 3) ціна товару (знижки або націнки); 4) умови поставки; 5) форма оплати; 6) термін поставки; 7) маркування, упаковка, тара; 8) порядок здавання-приймання товару; 9) відповідальність сторін; 10) додаткові застереження, якщо такі є. Загальні умови включаються до всіх договорів незалежно від їхньої специфіки. такими умовами є арбітражні приписи (застереження) і перелік форс-мажорних обставин, з настанням яких виконання договірних зобов’язань припиняється на час їхньої дії.

Обов’язкові атрибути заключної частини договору: необхідні додатки (ескізи, зразки товару); юридичні адреси сторін; підписи вповноважених сторонами осіб.

Взаємини між підприємцями, які оформлені договірними відносинами, характеризують партнерські зв’язки (співробітництво).

Основні форми співробітництва

1.     Виробництво:

–        виробнича кооперація;

–        проектне фінансування;

–        управління за контрактом;

–        підрядне виробництво;

–        спільне підприємство.

2.     Товарообмін:

–        бартерні операції;

–        зустрічна поставка;

–        комерційна тріангуляція – до бартерних операцій залучається ще й третій партнер (чи більше), якщо цього потребує пошук необхідного продукту.

1.     Торгівля:

–        звичайні угоди;

–        форвардні угоди – взаємовідносини потребують термінової практичної реалізації;

–        угоди про передачу інформації у вигляді "ноу-хау”;

–        угоди про встановлення прямих зв’язків;

–        угоди про експорт (реекспорт) / імпорт товарів.

2.     Фінансові відносини:

–        факторинг;

–        комерційний трансферт – взаємне придбання партнерами капіталу в національній валюті у визначених розмірах за договірною ціною з наступним її зарахуванням на рахунок покупця в національному банку країни-продавця.