Головна
мета кадрової політики підприємства
полягає в забезпеченні кожного робочого місця, кожної посади персоналом
відповідних професій та спеціальностей і належної кваліфікації.
Функції
сучасної кадрової політики:
-
розробка і корекція стратегії
формування та використання трудового потенціалу відповідно до змін в умовах
господарювання;
-
набір і формування необхідних
категорій персоналу;
-
підготовка персоналу до
відповідної професійної діяльності;
-
оцінка персоналу;
-
мотивація дотримання належного
режиму трудової діяльності та високої продуктивності праці;
-
постійний моніторинг безпеки
праці;
-
забезпечення соціальної
захищеності персоналу підприємства;
-
реалізація постійних контактів
між керівництвом і трудовим колективом.
Ці та деякі інші функції реалізуються
службами персоналу (відділами кадрів) у тісній співпраці як з генеральною
дирекцією, так і з відповідними структурними підрозділами підприємства.
Під системою управління персоналом
розуміють багатовекторну діяльність відповідних відділів (служб) підприємства,
галузевих органів та органів центральної виконавчої влади; вона охоплює низку функціональних
підсистем:
-
забезпечення належних умов
праці;
-
організація трудових відносин;
-
оформлення та облік кадрів;
-
маркетинг, прогнозування і
планування персоналу;
-
розвиток трудового потенціалу;
-
стимулювання праці;
-
надання юридичних послуг;
-
створення необхідної соціальної
інфраструктури;
-
вибір і застосування
організаційних структур управління.
Ефективне господарювання передбачає
узгодженість всіх функціональних підсистем управління персоналом, їхнє
одночасне застосування.
Одним з
важливих етапів реалізації вибраної системи управління персоналом є здійснення
набору необхідних підприємству категорій працівників. Розрізняють зовнішні та
внутрішні системи набору. Нині підприємства все частіше використовують
внутрішні джерела , а саме:
-
навчання працівників на
підприємстві;
-
просування по службі своїх
працівників (можливо з перепідготовкою);
-
пряме звертання до своїх
працівників з проханням рекомендувати на роботу їхніх друзів та знайомих;
-
регулярне інформування всього
колективу працівників про наявні вакансії тощо.
Співвідношення
окремих форм набору залежить передовсім від специфіки конкретної категорії
персоналу, а також від взаємодії держави та підприємств у галузі підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
| 
