У практиці підприємницької
діяльності все частіше виникають проблеми, пов'язані з оцінкою вартості
нематеріальних активів. Названа оцінка, зокрема, необхідна за таких обставин
(рис. 6.3):
— приватизація або відчуження нематеріальних
активів державою;
— включення об'єктів інтелектуальної
власності до статутного фонду;
— визначення майнових частин у статутному
фонді за злиття або поділу організацій;
— оцінка та переоцінка нематеріальних активів
з метою повного обліку всіх активів підприємства;
—розв'язання питань щодо купівлі (продажу)
прав на об'єкти інтелектуальної власності;
— здійснення фінансової звітності
підприємств;
— оцінка застави під отримуваний кредит;
— визначення збитків від
порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності;
— організація франчайзингу тощо.
За визначення вартості окремих об'єктів інтелектуальної власності та
нематеріальних активів у цілому, так само, як і в процесі оцінки іншого майна
підприємства, відповідно до міжнародних стандартів оцінки використовують три
основні підходи: витратний, прибутковий (дохідний).
Відповідно до методу початкових,
витрат вартість нематеріальних активів визначається за бухгалтерською
звітністю підприємства за кілька останніх років. При цьому увага
звертається на величину таких витрат і термін створення активів. Реалізація
методу початкових витрат передбачає такі кроки:
— виявляються всі фактичні витрати, пов'язані
зі створенням, придбанням або запровадженням об'єкта інтелектуальної власності;
— витрати коригуються на величину індексу цін
на день оцінки;
— визначається нарахована величина амортизації
об'єкта інтелектуальної власності;
— вартість об'єкта
інтелектуальної власності визначається як різниця між величиною витрат, що
коригувалися, і нарахованою амортизацією.
Ідея методу вартості заміщення полягає в тому, що максимальна вартість
певного нематеріального активу визначається мінімальною ціною, яку необхідно
заплатити за придбання активу аналогічної корисності або аналогічної споживної
вартості.
Найбільш прийнятним способом
розрахунку вартості унікальних нематеріальних активів є метод відновної вартості. Відновна вартість активу визначається як
сума витрат, необхідних для створення нової точної копії оцінюваного активу.
Звичайно, розрахунки таких витрат мають ґрунтуватися на сучасних цінах на
сировину, матеріали, комплектуючі вироби та на середньогалузеву вартість
робочої сили відповідної кваліфікації.
Прибутковий (дохідний) підхід виходить із
передбачення, що економічна цінність конкретного активу на поточний момент
обумовлена розміром доходів, які сподіваються отримати з цього активу в
майбутньому
Нематеріальні активи підприємства також підлягають амортизації. Норму амортизаційних відрахувань установлює
підприємство залежно від строку використання окремого виду нематеріальних
активів. Стосовно нематеріальних активів, щодо яких неможливо встановити період
використання, норма амортизації визначається в розрахунку на 10 років, тобто
10%.
|