У традиційному
представленні найважливішими шляхами зниження витрат є економія усіх видів
ресурсів, споживаних у виробництві: трудових і матеріальних.
Так, значну
частку в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальна
задача зниження трудомісткості продукції, що випускається, ріст продуктивності
праці, скорочення чисельності адміністративно-обслуговуючого персоналу.
Зниження
трудомісткості продукції, росту продуктивності праці можна досягти різними
способами. Найбільш важливі з них — механізація й автоматизація виробництва,
розробка і застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна і
модернізація застарілого устаткування. Однак одні заходи щодо удосконалювання
застосовуваної техніки і технології не дадуть належної віддачі без поліпшення
організації виробництва і праці.
Важливе
значення для підвищення продуктивності праці має належна його організація:
підготовка робочого місця, повне його завантаження, застосування передових
методів і прийомів праці й ін.
Матеріальні
ресурси займають до 3/5 у структурі витрат на виробництво продукції, що
обумовлює необхідність застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів.
Немаловажним є підвищення вимогливості і повсюдне застосування вхідного
контролю за якістю матеріалів, що надходять від постачальників сировини.
Скорочення
витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягти шляхом кращого
використання цих фондів, максимального їхнього завантаження.
На закордонних
підприємствах розглядаються також такі фактори зниження витрат на виробництво
продукції, як визначення і дотримання оптимальної величини партії закуповуваних
матеріалів, оптимальної величини серії продукції, що запускається у
виробництво, рішення питання про те, робити самим чи закуповувати в інших
виробників окремі компоненти чи комплектуючі вироби.
|