4.1 Система державного управління суб’єктами господарювання

Крім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об’єктивно необхідними й доцільним оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза можливостями та компетенцією самих підприємств і організацій.

Чинна система загальнодержавного управління підприємствами, організаціями та іншими первинними ланками національної економіки України.

Президент України як глава держави в рамках повноважень, визначених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності суспільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з посадовими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регіони, відвідує підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента. Верховна Рада (парламент) України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.

Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ланок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади – міністерства, державні комітети, агентства, інші установи.

Центральними органами виконавчої влади, керівники яких входять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб’єктами господарювання, є конкретні міністерства, комітети та інші центральні відомства.

Основними складовими елементами чинної системи загальнодержавного управління сферою економіки служать галузеві та функціональні міністерства.

Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступників (здебільшого один з них є першим).

До складу органів управління міністерства входять департаменти (управління) та відділи, які керують підприємствами (організаціями) з певних питань у межах своєї компетенції.

Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники (керівники) основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, технічний, маркетингу, зі зв’язків із зарубіжними країнами, фінансовий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, центральна бухгалтерія тощо.

4.2 Організація та взаємодія центральних органів виконавчої влади

Виробничо-господарську та іншу діяльність окремих підприємств чи їхніх інтеграційних утворень координують функціональні й галузеві міністерства, комітети та інші центральні органи виконавчої влади. Існує відповідна схема організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади.

Міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України:

–       Міністерство аграрної політики України;

–       Міністерство внутрішніх справ України;

–       Міністерство екології та природних ресурсів України;

–       Міністерство економіки України;

–       Міністерство палива та енергетики України;

–       Міністерство закордонних справ України;

–       Міністерство культури і мистецтв України;

–       Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

–       Міністерство оборони України;

–       Міністерство освіти і науки України;

–       Міністерство охорони здоров’я України;

–       Міністерство праці та соціальної політики України;

–       Міністерство транспорту України;

–       Міністерство фінансів України;

–       Міністерство юстиції України.

До вищих органів державного управління підприємствами належать також державні комітети та інші центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу Державного комітету України:

–       Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;

–       Державний комітет України по водному господарству;

–       Державний комітет України по земельних ресурсах;

–       Державний комітет України з енергозбереження;

–       Державний комітет лісового господарства України;

–       Державний комітет промислової політики України;

–       Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;

–       Державний комітет статистики України;

–       Національне космічне агентство України;

–       Державне казначейство України.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом:

–       Антимонопольний комітет України;

–       Державна податкова адміністрація України;

–       Державна митна служба України;

–       Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

–       Національна комісія регулювання електроенергетики України;

–       Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

–       Фонд державного майна України;

–       Служба безпеки України.

Конкретні функції, що їх виконують центральні органи державного управління, визначено здебільшого їхньою назвою. Пояснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління, зокрема:

Міністерство економіки – визначає головні напрями економічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяльність і торгівлю;

Фонд державного майна – проектує й реалізує щорічні програми приватизації державних підприємств (організацій);

Державне казначейство – розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету;

Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів:

через Міністра екології та природних ресурсів України: Держкомітет України по водному господарству; Держкомітет України по земельних ресурсах; Держкомітет лісового господарства України;

через Міністра економіки України: Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики; Держкомітет України енергозбереження; Держкомітет промислової політики України; Держкомітет стандартизації, метрології та сертифікації України;

через Міністра фінансів України: Головне контрольно-ревізійне управління; Державне казначейство України.