Для кожної країни необхідною
умовою її бюджетної політики є збалансованість
бюджетів, що входять до складу бюджетної системи. Перевищення прибутків над
видатками утворює профіцит, перевищення видатків над прибутками - дефіцит
бюджету.
Бюджетний дефіцит - це фінансове
явище, яке не обов'язково належить до розряду надзвичайних, виняткових подій. В
сучасному світі
немає держави, яка б у ті чи інші періоди своєї історії не зіштовхувалася з
бюджетним дефіцитом. Однак якість самого дефіциту може бути різна.
Дефіцит бюджету може бути
пов'язаний із необхідністю здійснення великих
державних вкладень у розвиток економіки. (У цьому
випадку він відбиває не кризовий стан
суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон‘юнктури, прагнення забезпечити прогресивні зрушення в
структурі суспільного виробництва).
Дефіцит виникає в результаті
надзвичайних обставин (війна, велике стихійне
лихо), коли звичайних резервів не вистачає.
Дефіцит може відбивати кризове
явище в економіці, її розвал, неефективність фінансово-кредитних зв'язків,
нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. У цьому випадку дефіцит - явище надзвичайно тривожне,
що вимагає прийняття не тільки термінових і діючих економічних заходів (зі
стабілізації економіки, фінансового оздоровлення народного
господарства), але й відповідних політичних рішень.
Причинами дефіциту бюджету можуть
бути:
- низька ефективність суспільного
виробництва, яка погіршується малою результативністю зовнішньоекономічних
зв'язків.
- нераціональна структура
бюджетних витрат (посилене прагнення жити не за коштами).
- неефективний бюджетний
механізм, що не дозволяє державі використовувати його як стимул розвитку
економіки і соціальної сфери.
Закон України "Про бюджетну систему України ”
встановив правило, згідно з яким у разі наявності дефіциту бюджету у першу
чергу фінансуються витрати на фінансування мережі підприємств, установ,
організацій і органів, заходів, щодо соціального захисту населення, а при
затвердженні бюджету граничний розмір дефіциту не повинен перевищувати розмір
видатків на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенцій та
інших видатки на розширене виробництво.
Остаточний розмір дефіциту і
джерела його покриття визначається відповідно Верховної
Радою України, Верховної Радою Автономної
Республіки Крим, Радами народних депутатів територій під час затвердження відповідних бюджетів. Дефіцит бюджету
покривається за рахунок внутрішніх державних позичок, позичок іноземних держав
та інших фінансових інституцій. Рішення про залучення позик до державного
бюджету України в кожному конкретному випадку приймає Верховна Рада України.
При розробці стратегії боротьби з
бюджетним дефіцитом в Україні необхідно керуватися наступними принципами:
- бюджетний дефіцит - зло, але ще
більшим злом для економіки і фінансів країни є марне його усунення шляхом математичних операцій
(тому що в цьому випадку замість лікування
економіки її хвороба переходить у приховані
форми - емісія грошей);
- баланс бюджету і частку перевищення бюджетних доходів над видатками
не варто розглядати як невід'ємну рису здорової
економіки, що динамічно розвивається. Світовий досвід переконливо показав, що
на окремих етапах розвитку суспільства, в
умовах, специфічних для кожної країни, цілком припустимий бюджетний дефіцит;
- розмір
бюджетного дефіциту, про що свідчить світовий досвід, не повинен перевищувати гранично допустимого розміру (2
- 3 % валового національного продукту);
- для покриття бюджетного
дефіциту можуть використовуватися різноманітні форми державного кредиту (як внутрішнього, так і зовнішнього).
Банкнотна емісія, не зумовлена потребами
товарообігу, повинна розцінюватися як захід, що
порушує закон грошового обігу, а тому неприпустима. Дефіцит може
покриватися тільки на позиковій основі шляхом розміщення на фінансовому ринку державних цінних паперів.
- для подолання бюджетного
дефіциту необхідне "лікування” самої економіки, тому що без забезпечення
динамізму в її розвитку і реально відчутної
ефективності неможливо досягти фінансової
стійкості країни, які б прогресивні фінансові заходи не застосовувалися при
цьому "треба розвивати вітчизняне виробництво”.
До програми конкретних заходів
щодо скорочення бюджетного дефіциту варто включити і послідовно провадити в
життя такі заходи, які б, з одного боку, стимулювали приток
коштів у бюджетний фонд країни, а з іншого
боку - сприяли скороченню державних витрат:
- зміна
напрямків інвестування бюджетних коштів у
галузі народного господарства, з метою
значного підвищення фінансової віддачі від кожної бюджетної копійки;
- більш широке використання
фінансових пільг і санкцій, що дозволяють повніше враховувати специфічні умови господарювання і стимулюючий ріст суспільного виробництва;
- різке скорочення сфери
державної економіки і державного фінансування;
- зниження військових витрат;
- зберігання
фінансування лише найважливіших соціальних програм, мораторій на прийняття
нових соціальних програм, що вимагають значного бюджетного фінансування.
- заборонити Національному банку України давати кредити урядовим структурам
будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними
паперами;
-
залучення в країну іноземного капіталу.
| 
