Особливістю сучасного етапу розвитку економіки України є якісні прогресивні зміни у фінансовій політиці держави, які зумовлюють перерозподіл валового внутрішнього продукту і національного доходу, всіх фінансових ресурсів між різними формами власності. Це проявляється також у бурхливому розвитку фінансового ринку, у відміні монополії держави на надання фінансових послуг, введенні вільної зовнішньоекономічної діяльності, інтеграції України у світове економічне співтовариство, у тісній співпраці з міжнародними фінансово-кредитними інститутами. З одного боку ці зміни розширюють можливості підприємств і держави з підвищення використання фінансових ресурсів, з іншого – посилюють відповідальність керівників усіх ланок фінансової системи за вчасне формування та використання цільових фондів грошових коштів.

Становлення ринкових відносин вимагає значного підвищення ролі фінансових служб підприємств, місцевих фінансових органів та центрального апарату Міністерства фінансів України. Будь-яке рішення, яке приймається керівниками різних рівнів управління зводиться до питання про ефективність того чи іншого напрямку використання коштів та вибору найбільш дешевих і надійних джерел фінансування. Ці питання в умовах адміністративно-командної системи управління практично не належали до компетенції місцевих фінансових служб, а в вирішувались на вищому рівні управління державою, де відбувалась концентрація грошових коштів і матеріальних ресурсів, які розподілялися зверху до низу. Монопольним правом вищих органів було ціноутворення, встановлення різних норм та нормативів розподілу фінансових ресурсів, у тому числі й амортизаційних відрахувань між різними ланками фінансової системи. Прибуток без відома тих, хто його заробляв, розподілявся між підприємством і централізованими фондами вищих органів. Кожній установі затверджувалися нормативи формування фонду оплати праці та заохочувальних фондів. Як правило, на рівні галузевих міністерств здійснювалося закріплення постачальників до споживачів, диктувався розподіл коштів між різними ланками фінансової системи. У цих умовах керівництво підприємства було виконавчим органом вищих галузевих структур, що стримувало підприємництво керівників, формувало у них пасивне відношення до пошуку нових ринків та видів діяльності, зумовило непідготовленість до вибору раціональних джерел фінансування і ефективного інвестування коштів. Цим зараз і пояснюється низька ефективність функціонування як окремих державних підприємств, галузей народного господарства, так і фінансової системи в цілому.

Підготовка фахівців нової генерації, які були б готові орієнтуватися та приймати ефективні рішення в умовах становлення ринкових відносин, ефективно використовувати можливості фінансового ринку, що розвиваються, є одним з головних завдань вищої школи з підготовки спеціалістів-фінансистів вищої кваліфікації.

Це завдання вирішується у процесі викладання блоку нормативних дисциплін, до яких належать "Гроші та кредит”, "Теорія фінансів”, "Фінанси”, "Фінансова діяльність підприємства”, "Фінанси підприємства”, "Фінансовий менеджмент” та інші. Дисципліна "Фінанси” є однією з них і належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін, які вивчаються всіма спеціалістами професійного напрямку "Економіка”.

Видання цієї книги має на меті сприяти скорішому формуванню нового покоління спеціалістів-фінансистів, які здатні ефективно вирішувати проблеми формування та використання фінансових ресурсів.

У книзі висвітлюються такі фундаментальні питання як мета та завдання курсу, сутність фінансів та фінансової політики, фінансова система та її основні ланки, фінанси підприємств, фінансовий ринок, державний кредит та його значення як неемісійного джерела покриття державних видатків і обґрунтування державного боргу. Досліджуються нагальні проблеми міжнародних валютних, розрахункових та кредитних відносин з фінансовими інститутами світу у період реформування фінансово-кредитної системи України.

Висвітлюються питання, присвячені державним фінансам, державному бюджету України, де доступно для широкого кола читачів іде роз‘яснення його сутності, ролі та принципів побудови, причини виникнення дефіциту та шляхи його подолання. Детально розглядаються проблеми розбудови податкової системи України. Звертається увага на її недоліки та шляхи удосконалення.

Велика увага приділяється проблемам фінансової ситуації та банкрутства фірм. Чи не вперше у вітчизняній фінансовій літературі вивчаються проблеми фінансового оздоровлення підприємств. Глибоке висвітлення та осмислення проблем банкрутства, його фінансових процедур дозволить тим, хто вивчає фінанси упевнитися, що це - один із важливих інструментів, безвідмовних важелів у механізмі фінансової стабілізації не тільки підприємств, а й держави.

Роботу вигідно відрізняє від інших видань те, що в ній високий теоретико-методичний рівень викладу матеріалу поєднується з конкретними практичними рекомендаціями фінансистам. Зокрема, це стосується методик обґрунтування бюджетного процесу, формування та використання позабюджетних фондів, податкової системи, санації підприємств тощо.

Автори сподіваються на те, що запропонована книга буде корисна студентам, аспірантам, викладачам економічних вузів та факультетів, керівникам фірм, керівникам та працівникам фінансових служб різних рівнів, бухгалтерам, аудиторам і консультантам.