Визначення суспільних потреб та інтересів здійснюється через узагальнення і поєднан¬ня особистих, колективних і державних ін¬тересів. Суспільним джерелом виникнення й фіксування цілей є потреби та інтереси людей. Ці вектори ціле¬покладання в державній економічній політиці є засадними для так званого громадянського суспільства як форми постіндустрі-ального суспільства. Різноманітність потреб, поглядів, підходів, мотивів та інтересів згідно з постіндустріальною концепцією розвитку є необхідною й бажаною, тому що породжує в суспільс¬тві той потенціал, який забезпечує його динамічний розвиток. Потреби та інтереси людей агрегуються (узагальнюються) по¬літичними партіями, громадськими організаціями, спілками і т. п. й трансформуються в колективні інтереси. Свої вимоги щодо ці¬лей висувають як прибічники патерналістської політики, так і прихильники реформ. Консенсус і компроміс між різними полі виконавчої влади визначається територіальним устроєм країни, згідно з яким система адміністративно-територіального устрою України складається з Автономної Республіки Крим, областей (24), районів (близько 490), міст, районів у містах, селищ і сіл. Невід'ємною складовою частиною України є Автономна Рес¬публіка Крим. Представницьким органом АР Крим є Верховна Рада, урядом — Рада міністрів. Голова Ради міністрів призначає¬ться та звільняється з посади Верховною Радою АР Крим за по¬годженням із Президентом України. Повноваження, порядок формування та діяльності Верховної Ради і Ради міністрів Авто¬номної Республіки Крим визначаються Конституцією та закона¬ми України, нормативно-правовими актами Верховної Ради АР Крим з питань, віднесених до її компетенції. Правовою основою діяльності місцевих державних адміністра¬цій є Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Закон ви¬значає, що адміністрації виконують повноваження державної влади та делеговані їй виконавчі функції відповідних рад (обласних і ра¬йонних) через створені управління, відділи та інші структурні під¬розділи. Отже, МДА діють за принципом субординації, відпові¬дальності перед Президентом, Кабінетом Міністрів, підзвітності й підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним та обласним радам у межах чинного законодавства. Специфіка діяльності місцевих державних адміністрацій пов'язана з тим, що їхню фінансово-економічну основу становлять земля, природні ресурси, комунальна власність, доходи місцевого бюджету. У комунальній власності перебувають життєво важливі об'єкти житлово-комунального господарства (житлові будинки, ліфтове господарство, тепло-, водо,- газо-, електропостачання, каналізація, благоустрій і т. д.), міського транспорту, шляхового господарства, соціально-культурної та побутової сфери (дошкільні дитячі заклади, школи, бібліотеки, лікарні, станції швидкої медичної допомоги тощо). До основних функцій місцевих державних адміністрацій сто¬совно регулювання економічних відносин та соціально-економіч¬ного розвитку регіонів належать: розробка прогнозів і програм соціально-економічного розвитку регіону; бюджетна діяльність; забезпечення функціонування об'єктів комунальної власності; забезпечення раціонального використання землі, природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища; упорядкування та стимулювання діяльності малого та середнього бізне¬су; соціальний захист та розв'язання проблем зайнятості населення і т. д. тичними силами з приводу базових суспільних цінностей дося¬гаються застосуванням демократичних соціальних технологій (референдумів, виборів, переговорів, вивчення громадської думки та ін.), реалізацією принципів соціального партнерства. Ідеальна ситуація — коли індивідуальні й асоційовані суб'єкти усвідомлюють необхідність і корисність цілей ДРЕ та добровільно беруть участь у реалізації таких.
|