С. А. Подолинський (1850—1891) — видатний
український учений, громадський діяч. Лікар за освітою, він написав низку праць з питань економіки. У середині 70-х
рр. Х!Х ст. він спільно з уже згадуваним О. Терлецьким організує у Відні
видання соціалістичної літератури українською мовою, літератури, яка широко
використовувалась народниками. Було, зокрема, видано праці С. Подолинського «Парова
машина», «Про бідність» та інші. У цих брошурах він намагався викласти в популярній
формі теорію додаткової
вартості К.Маркса. 1880 р. було опубліковано його працю «Ремесла і фабрики на Україні», що стала першою спробою
застосування економічного вчення К. Маркса до
конкретної економічної дійсності України.
Але найвидатнішою його працею, що зробила справжній прорив
у світовій
науці, стала стаття «Праця людини і її відношення до розподілу енергії»,
опублікована в журналі «Слово» у 1880 р., а також у багатьох зарубіжних виданнях. У цій статті Подолинський
уперше у світовій науці розробив енергетичну
теорію органічного життя. Критично розглянувши тогочасні енергетичні теорії,
він аналізує розподіл енергії у всесвіті та роль праці у її| збереженні
й нагромадженні, даючи нове природничо-наукове визначення праці, що збільшує
енергетичний бюджет людства.
Результати
свого дослідження Подолинський сформулював у десяти тезах-висновках. Передовсім учений наголошує на тому, що загальна кількість
енергії, яка нагромаджена на землі і є в розпорядженні людства, поступово збільшується за рахунок праці. Він уперше
у світовій науці висловив гіпотезу про
можливість безпосереднього синтезу продуктів харчування з неорганічних
елементів.
У французькому
варіанті праці Подолинський зробив висновок, що позбавити людство від марнотратства
природних ресурсі» і забезпечити найбільше
акумулювання енергії може лише соціалізм. Згодом ідеї Подолинського знайшли втілення в ученні В.
Вернадського про ноосферу тощо.
|