Розвиток і розміщення паливно-енергетичного комплексу відпові­дно до «Національної енергетичної програми» пов'язані із збільшенням масштабів геологічних та географічних досліджень на території України традиційних видів палива – нафти, газу в Причорноморській низовині, Прикарпатті й Закарпатті, Дніпровсько-Донецькій западині. У Донецькому басейні збільшувати видо­буток вугілля, технічно переоснастити й реконструювати застарілий шахтний фонд.

Перспективним є використання: метану ву­гільних пластів, невеликих і дрібних покладів нафти, газу й газоконденсату в старих нафтогазодобувних регіонах, водорозчинних газів, природних бітумів, горючих сланців. Ресурси шахтного метану в Донбасі становлять 1,7–2,0 трлн м³ (9-те місце у світі).

Реконструкцію АЕС слід проводити з використанням енергоблоків, які використовують уран низького збагачення, що виробляється фабриках Придніпров'я та Прикар­паття. Доцільно будувати нові блоки атомних електростанцій під землею з багаторазовим рівнем захисту. Їх захоронення після закінчення експлуатації не потребує багато часу й коштів.

Потрібно збільшувати виробництво електроенергії з нетрадицій­них джерел. З відходів сільськогосподарського виробництва можна виготовляти біопаливо. Україна може забезпечити біопаливом більше половини потреб автомобільного транспорту. Варто переробляти буре вугілля на рідке паливо, використовувати енергію термальних вод, що ре­нтабельне для Карпат і Криму, де на глибинах 1000 і 2000 м температура таких вод сягає до 100°С. Доцільно використовувати ене­ргію малих річок, силу вітру, енергію сонця, морських хвиль, сірководню вод Чорного моря, метану шахт Донбасу. Вітрові електростанції можуть дати кількість струму, як й 22 Дніпрогеси, а хвильові електростанції виробляти до 17 млрд кВт-год еле­ктроенергії за рік.

Національною енергетичною програмою передбачено збільшити енергопотенціал України з 55,1 млн кВт до 72,9 млн кВт (2010 р.). Загальний потенціал ТЕС у 2010 р. планується довести до 40,3 млн кВт, з них 4,2 млн кВт припадатиме на ПГУ. Передбачається введення 11 вітрових електростанцій (ВЕС) у Криму, південних районах України. Потужність ВЕС у 2010 р. має становити до 2000 МВт.

Структурна перебудова господарства, економне використання усіх видів палива й енергії, впровадження економічних стимулів сприятимуть зменшенню енергомісткості національного продукту. Сьогодні в Україні немає механізму, який би стимулював зменшення споживання енергоно­сіїв. Йдеться про державну систему енергозбереження на тривалу перспективу, систему стандартів та нормативів витрат паливно-енерге­тичних ресурсів, звітність про енергоспоживання.