Міжбанківські розрахунки –
система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і
зобов’язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх
діяльності.
Електронні міжбанківські розрахунки – розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі,
оброблення та захисту інформації.
Система
міжбанківських розрахунків, регламент, облікові процедури регулюються
Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженою постановою
Правління, НБУ від 27.12.99 № 621.
Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:
-
через систему електронних платежів
Національного банку;
-
через власну внутрішньобанківську
систему;
-
через прямі кореспондентські
відносини між комерційними банками.
Система електронних
міжбанківських розрахунків (система електронних
платежів, СЕП) – комплекс програмно – технічних засобів, призначений для
виконання міжбанківських розрахунків між її учасниками.
Внутрішньобанківська платіжна
система – програмно технічний комплекс з власними
засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або
об’єднанням банків і здійснює платіжний обіг між установами цього банку
(об’єднання) та, можливо, іншими
банківськими установами поза межами системи електронних платежів.
У разі проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські
відносини комерційний банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому
комерційному банку, який здійснює банківські операції за його дорученням на
підставі укладеної між ними кореспондентської угоди.
Кореспондентський рахунок – рахунок, який відкривається в ОПЕРВ
територіального управління НБУ комерційному банку для здійснення розрахунків,
що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі
укладеного кореспондентського договору.
Одночасно з відкриттям кореспондентського рахунку комерційному банку
(установі) – учаснику системи електронних платежів відкривається технічний
кореспондентський рахунок в регіональній розрахунковій палаті, через який
безпосередньо забезпечуються здійснення міжбанківських розрахунків.
Кореспондентські відносини – договірні відносини між банками про здійснення
платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і
на кошти іншого банку.
Проведення міжбанківських розрахунків представлене схемою 2.5.
В системі
електронних платежів здійснюється приймання, передача електронних розрахункових
документів, підтверджується про їх отримання (квитовка), ведення технічних,
кореспондентських (субкореспондентських) рахунків учасників системи електронних
платежів та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.
Оброблення
електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Переданий і прийнятий
до системи електронний розрахунковий документ не підлягає відміні засобами системи.
Єдиним джерелом
надходження електронних розрахункових документів у систему електронних платежів
є програмний комплекс ”Операційний день банку” банківських установ.
Формати
електронних розрахункових документів та службових повідомлень системи
електронних платежів, їх структура та
технологія обміну інформацією між програмним комплексом ”Операційний день
банку” і системою електронних платежів регламентується Національним банком
України. Електронні розрахункові документи і службові повідомлення системи електронних
платежів захищаються, передаються та приймаються лише з використанням програмно
– апаратних засобів, затверджених і наданих
Національним банком.
На початку
робочого дня регіональні розрахункові палати отримують від відповідних
територіальних управлінь Національного банку інформацію про стан
кореспондентських рахунків банківських установ і надають цю інформацію
власникам рахунків.
Відправлені
та отримані електронні розрахункові документи відображаються на технічних
кореспондентських рахунках банківських установ у регіональній розрахунковій
палаті. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків
протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією системи
електронних платежів.
Відповідні
засоби в регіональній розрахунковій палаті забезпечують максимальне наближення
значення технічного кореспондентського рахунку до реального.
Наприкінці
дня результати розрахунків за поточний робочий день відображаються на
кореспондентських (субкореспондентських) рахунках банків у регіональних
управліннях Національного банку.
У банку
одержувача розрахункові документи для кожного клієнта оформляються у вигляді
паперового документа під назвою „Реєстр електронних розрахункових документів”,
який завіряється підписом і штампом банку. Реєстр замінює паперові документи,
що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта.
Комерційний
банк (установа) зобов’язаний здійснювати оброблення всіх електронних
розрахункових документів у день
одержання від системи електронних платежів у порядку черговості їх надходження
і незалежно від змісту.
Рахунки,
призначені для обліку міжбанківських розрахунків представлені схемою 2.6.
Міжбанківські
розрахунки в СЕП відображаються в балансі банку таким чином:
Перерахування
коштів з поточних чи інших рахунків банку А на рахунки отримувачів у банку Б:
Дт Поточні або інші зазначені рахунки платника
Кт 1200 Коррахунок
банку платника А
Зарахування
на поточні чи інші рахунки в банку Б:
Дт 1200 Коррахунок
банку Б
Кт Поточні або інші зазначені рахунки
отримувачів коштів
Прямі кореспондентські
відносини виникають здебільшого між банками резидентами України та
нерезидентами.
За своїм
економічним змістом операції, що проводяться за прямими кореспондентськими
рахунками між установами банків у межах України та між установами банків, які
розташовані на території України та зарубіжними банками, мають однаковий
характер. Однак існує різний порядок їх регулювання з боку Національного банку
України та органами державного управління.
Виходячи з
мультивалютного принципу бухгалтерських рахунків, однакові за змістом операції,
незалежно від того, чи виконуються вони в іноземній валюті, чи в гривнях,
відображаються за однією групою рахунків. Коррахунки „лоро” і „ностро” можуть
відкриватися як в іноземній, так і в національній валюті.
Операції за коррахунками „лоро” і
„ностро” відображаються в балансі банку
таким чином:
За повідомлення банку – кореспондента
зараховано платіж на рахунок клієнта банку резидента:
Дт
1500 Кореспондентський рахунок в іншому банку
Кт
2600 Поточний рахунок СГД
За
дорученням банку - кореспондента перераховано з його рахунку „лоро” в покриття
акредитиву:
Дт
1600 Кореспондентський рахунок іншого банку
Кт
2602 Кошти в розрахунках
За
дорученням клієнта банку списано з його поточного рахунку і коррахунку „ностро”
в оплату імпортних поставок:
Дт
2600 Поточний рахунок СГД
Кт
1500 Коррахунок в іншому банку
Для обліку розрахунків зі своїми
установами на балансі головного банку ведеться рахунок № 3901 „Рахунки, що
відкриті для установ банку, які розташовані в Україні”. У випадку, коли
установа є відокремленим підрозділом, який складає баланс, на її балансі
відкривається рахунок № 3900 „Рахунки, що відкриті для установ банку, які
розташовані в Україні”.
Призначенням рахунків 3900 та 3901 є
облік розрахунків у національній або іноземній валюті між установами,
підвідомчими одному банку.
Рахунок 3900 (активний):
За дебетом проводяться суми, що надходять на користь
банку та його клієнтів (установи КБ).
За кредитом проводяться суми, які
списуються згідно з дорученням банку за його операціями та операціями його
клієнтів.
Рахунок 3901 (пасивний):
За дебетом рахунку проводяться суми, які списуються
згідно з дорученням установи банку чи її клієнтів.
За кредитом рахунку проводяться суми,
що надходять на користь банку та його клієнтів (установи банку в головному КБ).
Наприклад:
На
поточний рахунок клієнта філії КБ „Синтез” надійшли кошти з поточного рахунку
клієнта філії банку „Авізо”.
КБ
„Синтез”
КБ „Авізо”
Дт 1200 Дт 3901
Кт 3901 Кт
1200
Філія
КБ „Синтез” філія КБ
„Авізо”
Дт 3900 Дт
2600
Кт 2600
Кт 3900
Кожній установі КБ відкриваються аналітичні рахунки на рахунках 3900
і 3901 для обліку операцій в
національній валюті та інших валютах.
|