Основою, яка допомагає повністю зрозуміти фінансову звітність банку, є облікова політика банку.

Облікова політика банку – це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються установою банку для складання та подання фінансової звітності.

Положення про облікову політику банку затверджується наказом керівника до початку нового календарного року.

Цим документом встановлюється методологія обліку окремих операцій та особливості організації і ведення бухгалтерського обліку банку.

Внесення змін до Положення про облікову політику банку протягом року, як правило, не допускається (крім випадків істотних змін у діяльності або правовій базі).

Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтерського обліку, вона має містити методи оцінки активів та зобов’язань, методи врахування доходів і витрат, порядок створення та використання резервів на підставі чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.

Обов'язково мають бути розроблені та затверджені основні складові облікової політики банку:

-        характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;

-        додаткові регістри аналітичного обліку та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції (крім тих, що визначені в загальному порядку), включаючи форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

-        правила документообігу та технології обробки облікової інформації;

-        перелік визначених прав працівників банку на підписування документів;

-        перелік операцій, що вимагають додаткового контролю;

-        порядок проведення інвентаризації і методи оцінки активів та зобов'язань;

-        порядок контролю за здійсненими внутрішніми банківськими операціями;

-        порядок розрахунків між філіями та іншими структурними підрозділами банку (внутрішньо-системні розрахунки);

-        порядок фінансування структурних підрозділів банку;

-        порядок консолідації фінансової звітності асоційованих та дочірніх компаній;

-        порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів та витрат (включаючи порядок амортизації активів банку, створення та використання резервів);

-        політика банку щодо роботи з цінними паперами (як придбаними, так і емітованими);

-        процедури вивірки та контролю (операцій, звітності тощо);

-        порядок реєстрації договорів;

-        інші документи та рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

Зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, повинні бути описані з зазначенням їх причин і змін у відповідних статтях.

Не вважається зміною в обліковій політиці:

-        нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;

-        нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не відбувалися раніше.