Безготівкові розрахунки – це перерахування банками певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Загальні правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків визначає "Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків поточні рахунки а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів. Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності чи недостатності коштів на цих рахунках. Списання коштів з рахунку платника, залежно від конкретного випадку, документально оформляється в банку платника розрахунковим документом.

Розпорядження стягувачів про примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконуються ними частково в межах наявного залишку коштів, а у невиконаній сумі повертаються стягувачам.

У разі відсутності чи недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

Банк, який не може виконати розрахунковий документ на списання або примусове списання (стягнення) коштів з рахунку клієнта банку в установлений чинним законодавством термін через відсутність чи недостатність коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

-      взяти розрахунковий документ платника/стягувача на облік за відповідним позабалансовим рахунком;

-      надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку”;

-      вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

При безготівкових розрахунках можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

При здійсненні розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти у формі:

-      меморіального ордера;

-      платіжного доручення;

-      платіжної вимоги-доручення;

-      платіжної вимоги;

-      розрахункового чека;

-      акредитива;

-      платіжної картки;

-      векселя.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Банк на підставі інформації, що міститься в розрахункових документах на паперових носіях та в електронному вигляді, складає регістри аналітичного обліку (особові рахунки клієнтів), в яких відображаються у вигляді дебетових і кредитових оборотів суми за кожним виконаним документом. Вимоги до форми та потрібних реквізитів особових рахунків визначені "Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України”, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 р. №566, та передбачаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування банками клієнтів.

Платіжні рахунки

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням платіжних рахунків шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів.

Для обліку коштів на поточних рахунках суб’єктів господарської діяльності використовується балансовий рахунок 2600.

Для обліку коштів на поточних бюджетних рахунках підприємств, які утримуються з бюджетів використовуються балансові рахунки: 2520, 2540, 2541, 2542.

Облік позабюджетних коштів на поточних рахунках бюджетних підприємств ведеться на балансових рахунках 2530, 2551, 2553, 2555.

Облік коштів на поточних рахунках фізичних осіб ведеться на балансовому рахунку 2620.

Облік коштів у розрахунках ведеться на балансових рахунках: 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Облік коштів для розрахунків платіжними картками ведеться на балансових рахунках 2605, 2625.

Для обліку розрахункових документів у випадках, коли неможливе здійснення розрахунків, використовуються позабалансові рахунки

9803  А  Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платників

9804  А  Розрахункові документи не сплачені в строк через відсутність коштів у банку.

За умов закриття рахунку згідно з законодавчими актами України та нормативними актами НБУ сума з недіючого поточного рахунку перераховується на рахунок 2903  П  "Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками”. З цього рахунку здійснюється погашення заборгованості клієнтів або суми перераховуються за напрямками, скерованими чинним законодавством.