Географічні назви поділяються на власні й невласні. Невласні назви – це географічна номенклатура: місто, село, селище, хутір, гора, хребет, долина, річка, море, озеро, яр. Власні географічні назви позначають єдині, індивідуалізовані реальні об'єкти: Київ, Запоріжжя, Одеса, Чернівці, Дніпро, Псьол, Карпати, Альпи, Байкал. Чимало географічних назв передається словосполученням: Великий Токмак, Західна Європа, Мінеральні Води, Сухий Яр, Біла Церква, мис Доброї Надії.

Географічні назви здебільшого транслітеруються: Алмати (Яблуневе), Аюдаг (Ведмідь-гора), Неаполь (на полі).

Перекладаються тільки:

а) номенклатурні назви (родові поняття): гора, затока, море, океан (Чорне море);

б) слова на позначення сторін світу, що входять до складу власних назв: Північна Буковина, Західний Сибір, Південний Буг.

Правопис географічних назв

Географічні назви слов'янських та інших країн передаються в українській мові відповідно до вимог практичної транскрипції.

Російська літера Е передається:

1. Через е

- після приголосних: Верхоянськ, Новочеркаськ, Зеленогорск, Воронеж, Лена.

2. Через є

- на початку слова: Євпаторія, Єнісей, Європа, Єреван;

- після голосного й при роздільній вимові після приголосного: Єгор'євськ, Колгуєво, Посьєт;

- після приголосного (крім ж, ч, ш, щ, р, ц) у суфіксах -єв, -єєв: Лежнєво, море Лаптєвих, але: Плещеєво, Ржев, Мис Рем'янцева;

- коли російському е основи відповідає в аналогічних основах українське і: Бєженецьк, Бєлгород, Благовєщенськ, Орєхово-Зуєво.

3. Через і

- в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською: Піщане, Біла Церква, Стрілка.

Російська літера Е передається:

1. Через йо

- на початку слова та в середині, коли воно означає сполучення й+о: Йолкіно, Соловйово.

2. Через ьо

- в середині слова, коли воно означає сполучення м'якого приголосного з -о: р. Оленьок, мис Держньова , але: р. Березова, Орел.

3. Через о

- під наголосом після -ч, -щ: Рогачово, Сичовка, Щолкіно.

Російська літера И передається:

1. Через і:

- на початку слова: Іркутськ, Іжевськ, Іваново;

-після приголосного (крім ж, ч, ш, щ, ц):Челябінськ, Ніжин, Австрія;

- у кінці невідмінюваних назв: Сочі, Батумі, Сухумі.

2. Через ї

- після голосного й при роздільній вимові: Кутаїсі, Троїцьк, Мар'їно.

3. Через и

- після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Жигалово, Нальчик, Щигри;

- у географічних назвах, утворених від людських імен, спільних для російської та української мов: Дмитрове, Михайлове, Гаврилово;

- у коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для української та російської мов: Виноградово, Кисловодськ, Липецьк;

- у префіксі -при: Приморськ, Приволжя;

- у суфіксах -ик, -ич, -ищ: Зимовники, Боровичі, Осиповичі, Углич;

- у закінченні географічних назв, уживаних у множині: Березники, Валуйки;

- у словах Сибір, Симбірськ і похідних від них: Новосибірськ.

Прикметникові закінчення географічних назв передаються:

1. -ий, -ой - через -ий: Грозний, Донський;

2. -ий  після твердого приголосного – через -ий: Великий Устюг, після м'якого - через -ій: Нижній Тагіл.

3. –ая –  через -а; -яя – через -я: Зелена Пристань, Нижня Тунгуска.

4. -ое – через -е; -ее – через -є: Бологе, Крайнє.

5. -ие, -ие – через -і: Нові Ключі, Набережні Човни, Карські Ворота.

Російські назви з кінцевими -ово, -ево, -ино передаються через -ово, -єво, -іно (-їно), після шиплячих – -ино: Внуково, Бородіно, Пушкіно, Мар'їно, Рощино.

Апостроф пишеться:

- в географічних назвах після б, п, в, м, ф, г, к, х, р перед я, ю, є, ї: В'язники, П'ятихатки, Дем'янськ, Ак'яр, Гур'єв.

Апостроф не пишеться:

- перед йо: Муравйово, Соловйово.

М'який знак пишеться в географічних назвах після д, т, з, с, ц, л, н:

- перед я, ю, є, ї: Дьєпп, Угольє;

- перед приголосним: Клязьма, Львів;

- у кінці слів: Гомель, Сімфереполь, Тянь-Шань.

Суфікси географічних назв -ск, -цк передаються відповідно українськими -ськ, -цьк: Братськ, Брянськ, Курськ.

У географічних назвах, які мають в російській мові основу на приголосний (крім б, п, в, м, ф, р) і закінчення -ье, відбувається подвоєння приголосних: Запорожье – Запоріжжя, Полесье – Полісся, Закавказье – Закавказзя. Але Приазов'я, Причорномор'я.

Відмінювання географічних назв

Усі географічні назви ставляться в тому відмінку, якого вимагає контекст.

1. Географічні назви з іменниковими закінченнями -а, -я відмінюються як іменники І відміни: Н.в. Полтава, Ольвія; Р.в. Полтави, Ольвії; Д.в. Полтаві, Ольвії, З.в. Полтаву, Ольвію; О.в. Полтавою, Ольвією; М.в. Полтаві, Ольвії, К.в. Полтаво, Ольвіє.

Якщо основа географічної назви закінчується на г, к, х у давальному і місцевому відмінку виступають з, ц, с: Празі, Шепетівці, Волосі.

2. Географічні назви іменникового походження з основою на приголосний та -я відмінюються як іменники ІІ відміни: Н.в. Ужгород, Запоріжжя; Р.в. Ужгорода, Запоріжжя; Д.в. Ужгороду, Запоріжжю; З.в. Ужгород, Запоріжжя; О.в. Ужгороодом, Запоріжжям; М.в. Ужгороді, Запоріжжі; К.в. Ужгороде, Запоріжжя.

При відмінюванні в географічних назвах відбувається чергування голосних: Київ – Києві, Харків – Харкові, Львів – Львові, Тернопіль – Тернополі.

Якщо основа географічної назви закінчується на г, к, х у давальному і місцевому відмінках відбувається зміна приголосних на з, ц, с: Острозі, Владивостоці, Токмаці, Портасі.

3. Географічні назви жіночого роду з кінцевим приголосним основи відмінюються як іменники ІІІ відміни: Н.в. Керч, Р.в. Керчі, Д.в. Керчі, З.в. Керч, О.в. Керчю, М.в. Керчі.

4. Географічні назви, що мають форму множини відмінюються як відповідні загальні іменники: Н.в. Чернівці, Карпати; Р.в. Чернівців, Карпат; Д.в. Чернівцям, Карпатам; З.в. Чернівці, Карпати; О.в. Чернівцями, Карпатами; М.в. Чернівцях, Карпатах; К.в. Чернівці, Карпати.

5. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Н.в. Привільне, Р.в. Привільного, Д.в. Привільному, З.в. Привільне, О.в. Привільним, М.в. Привільному, К. Привільне.

6. Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника чи навпаки (Великий Токмак, Кривий Ріг, Мінеральні Води, Біла Церква, Кам'янець-Подільський ) , відмінюються в обох частинах:

Н.в. Кривий Ріг                        Кам'янець-Подільський  

Р.в. Кривого Рогу    Кам'янця-Подільського  

Д.в. Кривому Рогу   Кам'янцю-Подільському

З.в. Кривий Ріг                         Кам'янець-Подільський  

О.в. Кривим Рогом  Кам'янцем-Подільським

М.в. Кривому Розі   Кам'янцю-Подільському

 7. Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного прикметника (Баден-Баден, Орєхово-Зуєво, Михайло-Коцюбинське, Івано-Франківськ) відмінюються лише в другій частині:

Н.в. Баден-Баден      Івано-Франківськ             

Р.в. Баден-Бадена    Івано-Франківська           

Д.в. Баден-Бадену    Івано-Франківську           

З.в. Баден-Баден       Івано-Франківськ             

О.в. Баден-Баденом Івано-Франківським        

М.в. Баден-Бадені    Івано-Франківську           

8. Прийменникові конструкції-назви (Комсомольськ-на-Амурі, Франкфурт-на-Майні, Ростов-на-Дону) відмінюються у першій частині: Н.в. Ростов-на-Дону, Р.в. Ростова-на-Дону, Д.в. Ростову-на-Дону, З.в. Ростов-на-Дону, О.в. Ростовом-на-Дону, М.в. Ростові-на-Дону.

9. Не відмінюються географічні назви (переважно іншомовні), що закінчуються на -е (-є), -і (-ї), -о, -у (-ю): Туапсе, Улан-Уде, Капрі, Тбілісі, Баку, По, Порт-Луї.

10. Маловідому географічну назву слід вживати з номенклатурною назвою у називному відмінку (у подальшому контексті номенклатурне слово опускається, а назва відмінюється): У селі Долішній Шепот виявлено родовища нафти.

11. Якщо номенклатурне слово (республіка, провінція, колонія, штат, область та ін.) не входять до складу власної назви, то власна назва відмінюється тільки в тому разі, коли вона складається з одного слова, яке має той самий рід, що й номенклатурне слово: Республіка Франція – у республіці Франції; штат Техас – у штаті Техасі.

12. Якщо номенклатурна назва відрізняється за родом від власної назви – відмінюється тільки номенклатурна назва: республіка Іран – у республіці Іран, штат Вірджинія – у штаті Вірджинія.

13. Якщо перед словами республіка, королівство, князівство, штат є означення, то вони відмінюється в усіх частинах: Корейської Народно-Демократичної Республіки, але у нових назвах не змінюється: Народної Республіки Мозамбік, Народну Республіку Ангола, Республікою Молдова.

14. У ділових паперах спостерігається нормативна тенденція не відмінювати географічні назви, які складаються з двох слів: Вантаж направлений у місто Біла Церква (а не Білу Церкву).

15. Географічні назви із означувальним словом в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не відмінюються: народився у місті Запоріжжя (а, не Запоріжжі); за селищем міського типу Василівка (а не Василівкою).

16. Назви залізничних станцій у ділових паперах не відмінюються: Поїзд зупинився на станції Дніпробуд. На станції Шевченкове поїзд стоятиме 15 хвилин.

17. Не змінюються в ділових паперах назви гір, островів, бухт, застав, озер, річок: поблизу гори Пік Перемоги, на півострові Камчатка, під заставою Тиха, під мисом Надія, користуватися водою з річки Дніпро.